— авіаційний газотурбінний двигун, в якому тяга створюється реакцією струменя газів, що витікають з реактивного сопла; тип компресорного повітряно-реактивного двигуна. Однією з осн. частин Т. д. (мал.) є камера згоряння, куди надходить стиснене (у повітрозабирачі, компресорі) атм. повітря і впорскується хім. паливо (авіац. гас). Гази, що утворилися при згорянні палива, частково розширюються у газовій турбіні, яка обертає компресор; остаточне розширення їх відбувається в реактивному соплі. Є Т. д. з форсажною камерою (між газовою турбіною і реактивним соплом), в якій спалюють додаткову масу палива, збільшуючи цим самим тягу двигуна. До найекономічніщих належать двоконтурні (турбовентиляторні) Т. д., по зовн. контуру яких атм. повітря надходить в реактивне сопло (збільшуючи тягу двигуна), а по внутр. контуру — в камери згоряння. Т. д. служать маршовими (основними) двигунами на літаках з дозвуковими і надзвуковими швидкостями польоту, а також підйомними (полегшеними) двигунами на літаках вертикального зльоту й посадки. Перспективне використання Т. д. на перших ступенях повітряно-космічних літаків.
