Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow прин-пят arrow ПРОКОПОВИЧ
   

ПРОКОПОВИЧ

Феофан [Теофан, Єлезар, Єлисей, Єліазар; 9(18).УІ 1681, Київ - 8(19).ІХ 1736, Петербург; пох. у Софійському соборі в Новгороді] — укр. реліг. і політ, діяч, філософ, письменник. Закін. 1698 Києво-Могилян. академію. Продовжив навчання у Польщі та Ватикані. В 1704 П. повернувся до Києва, де вступив до Київ, братства (див. Братства церковні), постригся у ченці й став професором риторики та піїтики в академії, згодом — її ректор. Був прихильником І. С. Мазепи. Однак після поразки гетьмана різко його засуджував. 1716 П. переїхав до Росії. Служив при цар. дворі. В Санкт-Петербурзі він сформував ядро майб. Академії наук. Став ініціатором скасування патріаршества в Росії, провідником церк. реформи Петра І. Автор «Духовного регламенту» (1720). З 1721 П. — віце-президент Синоду, фактично очолив Рос. православну церкву. Ідеолог більшості реформ Петра І, його гол. помічник у дух. справах.

Прав, і політ, ідеї П. викладені у низці полем, творів, написаних гол. чин. у період 1704—30: «Епінікіон», «Правда волі монаршої», «Розшук історичний», «Слово про царську подорож за кордон», «Слово про владу і честь царську», передмова до «Морського статуту», «Богословські твори», «Слова і промови повчальні, похвальні і поздоровчі», «Трактат про паї», «Коротка повість про смерть Петра Великого, імператора Російського» та ін.

П. був переконаним прихильником природно-правової доктрини (з деяким теол. забарвленням) та ідеї сусп. договору. Його політ, ідеал — абс. спадкоємна монархія на чолі з освіченим монархом-самодержавцем. Природна рівність людей у П. не веде до їх соціальної рівності у сусп-ві, але соціальні біди (жебрацтво, злодійство тощо) можна усунути шляхом подолання

Феофан Прокопович - leksika.com.ua

неуцтва і активного поширення освіти. Фундаментом теорії д-ви і державотворення, усіх прав, конструкцій, за П., повинен бути «здоровий природний глузд». Монарх стоїть вище закону, творить верховний суд над підданими, а сам є непідступним і видає обов'язкові повеління. Після смерті Петра І П. відступив від багатьох власних реформатор, поглядів, ставши жорстким консерватором. Однак позиціями щодо ролі науки, запровадження раціоналізму і, найперше, утвердження «освіченого деспотизму» не поступався. П. був не тільки натхненником і реформатором церк. права в Рос. імперії, а й прихильником розвитку, поряд з релігійною, світської освіти. 7в..Філос. твори, т. 1-3. К., 1979-81.

Літ.: Чистович И. Феофан Прокопович и его время. СПб.. 1868; Гудзій М. Феофан Прокопович. В кн.: Мат-ли до вивчення історії укр. л-ри, т. 1. К., 1959; Ничик В. М. Феофан Прокопович. М., 1977.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази