Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow генес-герма arrow ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ
   

ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ

- розділ грунтознавства, що вивчає закономірності поширення грунтів на земній поверхні та процеси розвитку їхньої якісної ознаки - родючості залежно від географічного середовища. Г. г. поділяється на загальну та спеціальну. Загальна Г. г. включає вчення про фактори ґрунтоутворення, огляд типів грунтів і закономірності їх геогр. розміщення. Спеціальна Г. г. створює теоретичну основу для опису і картографії грунтів різних частин земної кулі. Г. г. необхідна при визначенні якості земельних угідь, держ. обліку земель і розробці зональних та місцевих систем ведення с. г. Зокрема, в УРСР ведуться наук. роботи щодо дальшого вивчення ґрунтових ресурсів,

удосконалення методів дослідження грунтів і ґрунтових процесів, позонального вивчення фізико-хім. і технологічних властивостей грунтів, в т. ч. водних властивостей, що дає змогу удосконалювати й перебудовувати як прийоми обробітку грунту, так і ґрунтообробну техніку.

Літ.: Досягнення ґрунтознавчої науки на Україні. К., 1964; Рубін С. С. Загальне землеробство. К., 1976; Воробьев С. А., Буров Д. И., Туликов А. М. Земледелие. М., 1977; Руденко І. С. [та ін.]. Основи агрономії. К., 1977.

І. С. Руденко.

 

Схожі за змістом слова та фрази