(грец. букв.— наповнене; тут — тканина) — 1) Основна тканина рослин, що складається з клітин різної форми. Оболонки клітин П. лишаються здебільшого тонкими целюлозними, іноді потовщуються й просочуються лігніном, суберином тощо. П. може бути щільною з маленькими міжклітинниками або зовсім без них і пухкою з великими міжклітинниками. П. становить основну масу органів рослин і виконує різні функції: асиміляційну, видільну, запасальну, опорну; бере участь у газообміні тощо. 2) Сполучна тканина тварин, що переважно заповнює проміжки між органами у безхребетних. Іноді П. називають головну функціональну тканину печінки, селезінки, легень, залоз і поперечносмугастих м'язів.
|
