шата — декоративне покриття із золота чи срібла на іконі або книжковій оправі. О. оздоблювався карбуванням, сканню, черню, емаллю, а також дорогоцінним камінням. Книжкові О. відомі з 7—8 ст. О. на іконах поширені переважно в країнах православного культу. Оздоблення книжкової оправи дорогоцінними металами в укр. золотарстві були найбільше розвинуті в 17—18 ст. На обтягнуту оксамитом чільну дошку накладали срібні або золоті клейма — наріжники та середник. Прикрашали також корінець, береги чільної і спідньої дощок, простір між головними клеймами тощо.
|
