Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мінл-міш arrow МІСЯЦІ РОКУ
   

МІСЯЦІ РОКУ

— календарні місяці, проміжки часу від 28 до 31 доби (табл.). В сучас. григоріанському календарі рік поділяють на 12 місяців. Січень (лат. Januarius). Лат. назва походить від імені давньо-рим. бога Януса. В давньорус. мові цей місяць наз. "просиньць" (очевидно, пов'язано з "просинанням" після довгих зимових ночей, збільшенням дня) і "сЬчьнь". Остання назва перейшла до укр. мови і походить, найімовірніше, від слова "сікти". Лютий (лат. Februarius). Лат. назва пов'язана з давньорим. святом "очищення" (februum — обряд очищення). В давньорус. мові цей місяць наз. "сньжьнь". Укр. і білорус. ("люты") назви відображають особливості погоди (люті морози). Березень (лат. Martius). Лат. назва — від імені давньорим. бога Марса. У давньорус. мові — "бере-зозолъ", "березолъ" (від березового попелу, золи). Укр. назва — від слова "береза", білорус.— "сакавік" — від "сік" (в цей час з берез звичайно добувають сік). Квітень (лат. Aprilis). Сербохорватська (цв;етаіь), польська (kwieсіеіі) і укр. назви означають настання весни, цвітіння рослин. Ін. слов, назви: "красавик" (у білорусів), "траваїь" (у сербів і хорватів), "duben" (у чехів). Травень (лат. Majus). Лат. назва — від імені давньорим. богині Майї. В давньорус. мові — "травьнь". Остання назва перейшла до укр. мови і пов'язана з буйним ростом трав. У ін. слов. народів: "май" (у болгар), "Maj" (у сербів і хорватів), kveten (у чехів). Червень (лат. Junius). Лат. назва — від імені давньорим. богині Юнони. В давньорус. мові — "изокь" (від назви польового коника). Укр. назва походить від слів черв, черв'як (нар. назва гусені, що шкодить в цей час садам, городам і полям). Ін. слов. назви: "чзр-вень" (у білорусів), czerwiec (у поляків), smaznik (у лужичан), cerven (у чехів), jun (у словаків). Липень (лат. Julius). Лат. назва — на честь Юлія Цезаря. Слов. назви означають розпал літа. У давньорус. мові — "червень", "червець". Укр., польська (Иріес) і білорус, ("ліпень") назви походять від слова "липа" (відображають час цвітіння липи). У сербохорватській мові цей місяць наз. "серпенз" і "jyл(и)", у чеській — "cervenec", словацькій — fail. Серпень (лат. Augustus). Лат. назва походить від імені рим. імператора Августа. Укр. назва — від слова "серп", тобто пов'язана з хлібозбиральними роботами. Вона є в давньорус, польській, чеській і сербохорватській мовах. У давньорус. мові — "заревь" (час гону і ревіння оленів). У білорус.— "жнівень". Вересень (лат. September, від Septem — сім). Лат. назва (як і назви трьох наступних місяців) пов'язана з номером цього місяця в давньорим. календарі. У білорус, ("верасень"), польській (wrzesieri) і укр. мовах вихідною послужила назва рослини верес, яка цвіте і восени. Жовтень (лат. October, від octo — вісім). Давньослов. назви — "листопада", "руенть" та ін. Укр. назва пов'язана з осіннім жовтінням листя, білорус, ("ка-стрьічнік") — з первинною обробкою льону та конопель. Листопад (лат. November, від nowem — дев'ять). Давньорус. назва "грудень". Укр., білорус, болг., чес, сербохорватська назви "листопад" відображають осіннє явище природи. Грудень (лат. December, від decern — десять). Давньорус. назва — "студьнь". Укр. і польс. (grudzieri) назви пов'язані зі станом шляхів і ріллі в цей час року (змерзлі грудки). Отже, укр. та багато ін. слов. назв місяців, що виникли на основі давньослов'янських, пов'язані з с.-г. роботами або відображають сезонність погоди та ін. геогр. особливості тієї чи ін. місцевості. В рос мові закріпилися рим. назви місяців (январь, февраль, март, апрель, май, июнь, июль, август, сентябрь, октябрь, ноябрь, декабрь).

А. П. Критенко.

Місяці року - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази