— особлива форма добору природного, що здійснюється особинами протилежної статі. С. д. пов'язаний з боротьбою між самцями за володіння самкою і приводить до участі в розмноженні певних особин в межах виду. С. д. почав проявлятися на вищих етапах філогенезу тваринного світу у тварин з досить розвиненою нервовою системою (у ссавців, птахів, деяких нижчих хребетних, комах). С. д. зумовлює виникнення в процесі еволюції більшості вторинних статевих ознак (яскравого забарвлення покривів, різноманітних головних уборів, шлюбних нарядів, пахучих залоз та ін.). Ознаки, що різко виділяються, виникають переважно у самців. Діяння цих ознак на нервову систему самок сприяє синхронізації циклів розмноження у самців і самок, готуючи їх до парування. Напр., у птахів статеві ознаки, що виявляються в забарвленні і структурі оперення, шлюбних іграх, токуванні, досягають високого ступеня досконалості. В процесі еволюції функції вторинної статевої ознаки можуть розширюватися і переходити на протилежну стать, закріплюючись як видова ознака. Цей процес пов'язаний із закономірними змінами реактивних властивостей тканин до статевих гормонів. Поняття <С. д." ввів і обгрунтував (1871) Ч. Дарвін.
Літ.: Дарвнн Ч. Происхождение человека и половой отбор. В кн.: Дарвнн Ч. Сочинения. т. 5. М.. 1953.
Б. Г. Новиков.
