— вищий навч. заклад Міністерства охорони здоров'я УРСР. Засн. 1805 як мед. ф-т Харків. ун-ту, 1920 після об'єднання з жіночим мед. ін-том (який було утворено у 1910) реорганізований в Харків. мед. академію, а 1921 перейменований на Харків. мед. ін-т. У 1936 було створено 2-й Харків. мед. ін-т. В 1943 вони були об'єднані. X. м. і. має (1983) ф-ти: лікувальний, педіатричний, сан.-гігієнічний, стоматологічний; підготовче відділення; аспірантуру. В 1983/84 навч. р. в ін-ті було бл. 5 тис. студентів. За роки Рад. влади ін-т підготував бл. 40 тис. лікарів. В ін-ті 60 кафедр, Центр. н.-д. лабораторія і 4 проблемні (кардіологічна, по вивченню вірусів і антибіотиків, мікрохірургії ока, фізіології і патології репродуктивної функції жінок), 4 учбові музеї, 6-ка (620 тис. томів). Гол. напрями наук. робіт ін-ту: фізіологія і патологія серцево-судинної системи, охорона здоров'я жінки, матері і новонародженого, охорона навколишнього середовища, вікові особливості дитячого організму в нормі і патології, епідеміологія і клініка інфекційних захворювань тощо. З історією X. м. і. пов'язана діяльність В. П. Воробйова, В. Я. Данилевського, О. М. Марзєєва, О. В. Мельникова, М. Ф. Мельникова-Разведенкова, О. В. Палладіна, В. П. Протопопова, Г. В. Фольборта, В. М. Шамова, О. І. Черкеса та ін.
В. Д. Черненко.
