(від моно... і грец.— частина, частка) — речовини, молекули яких здатні вступати в реакцію (полімеризації або поліконденсації) між собою або з молекулами ін. речовин, утворюючи полімери. У молекули полімеризаційних М., як правило, входять групи з кратним зв'язком (ненасичені вуглеводні, альдегіди, нітрили тощо) або циклічні угруповання (напр., лактами, лактони). Внаслідок розкриття груп з кратним зв'язком або циклічних угруповань М. сполучаються між собою. Мономерами для поліконденсації можуть бути сполуки, що містять у молекулі мінімум дві реакційноздатиі групи (напр., карбонові кислоти, амінокислоти). Якщо реакційноздатних груп дві, то одержують лінійні полімери, якщо більше — сітчасті й розгалужені полімери.
Ю. П. Гетьманчук.
|
