Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дисц-дім arrow ДИФТЕРІЯ
   

ДИФТЕРІЯ

(від грец. - шкірка, плівка) - гостра інфекційна хвороба, що характеризується запальним процесом з утворенням щільних плівчастих нальотів на місці заглиблення збудника хвороби - дифтерійної палички - й тяжким загальним отруєнням (інтоксикацією) організму. Збудника Д. відкрили 1883-84 нім. вчені Е. Клебс і Ф. Леффлер. Гол. джерелом інфекції є хвора на Д. людина і бацилоносії (див. Бацилоносійство). Осн. шлях зараження- повітряно-крапельний, можливе зараження й через посуд, ін. речі, харчові продукти, особливо молоко. Хворіють на Д. гол. чин. діти. Д. може уражати мигдалики і зів (Д. зіва), слизову оболонку носа (Д. носа) і гортані (Д. гортані, або круп) і значно рідше - слизову оболонку ока, зовн. статеві органи, ранові поверхні. Клінічна картина Д. визначається місцем заглиблення збудника. Найчастіше трапляється Д. зіва. Інкубаційний період - від 2 до 10 днів. Захворювання починається поступовим підвищенням т-ри (до 39°), з'являється млявість, шкірні покрови стають блідими, втрачається апетит, погіршується сон, виникають біль при ковтанні, головний біль; на фоні почервоніння в зіві утворюються типові щільні брудно-сірі плівки, підщелепні лімфатичні вузли збільшуються. Ускладнення при дифтерії: паралічі м'якого піднебіння, м'язів ока, кінцівок, запалення легень тощо.

Профілактика: обов'язкова госпіталізація хворих, дезинфекція, виявлення бацилоносіїв, масові профілактичні щеплення. Лікування: раннє введення антитоксичної протидифтерійної сироватки, антибактеріальна терапія, вітамінотерапія. При дифтерійному крупі - іноді операція.

Літ.: Крмлова М. Д. Дифтерийная инфекция. М., 1976.