Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прен-прис arrow ПРИГАРА
   

ПРИГАРА

Марія Аркадіївна [н. 7 (20).ІІ 1908, Москва] — укр. рад. письменниця. Член КПРС з 1948. Закінчила Київ. ін-т нар. освіти (1931). Працювала репортером, літредактором, під час Великої Вітчизн. війни — в Саратові на радіостанції ім. Т. Г. Шевченка. Друкуватися почала 1924. Перша зб. віршів — "Весна на селі" (1929). Авторка багатьох збірок віршованих творів для дітей: "Дитячий садок" (1929), "Червона Армія" (1930), "Прикордонник" (1938), "Одна сім'я" (1955), "Ростемо завзяті" (1959), "Козак Голота" (1966), "Ручаї" (1968) та ін.; істор. повісті "Михайлик — джура козацький" (1969). Видала збірки ліричних поезій: "Дорогою війни" (1944), "Напередодні" (1947), "Сестри" (1948), "Надвечір'я" (1977). Працює в галузі худож. перекладу, переважно з польс. мови: поезії А. Міцкевича, романи Б. Пруса ("Фараон"), В. Реймонта ("Селяни"), Е. Ожешко ("Хам"), Є. Путраменга ("Роздоріжжя"), оповідання Г. Сенкевича та ін. Літературна премія ім. Лесі Українки (І979).

Тв.: Вибрані твори, т. 1—2. К., 1978.

П. О. Сердюк.

Пригара - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази