Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow імпот-інсп arrow ІМУНІТЕТ РОСЛИН
   

ІМУНІТЕТ РОСЛИН

— несприйнятливість рослин до хвороб і шкідників та продуктів їхньої життєдіяльності. Основоположником вчення про І. р. є M. І. Вавилов, який поклав початок вивченню його генетичної природи. Розрізняють природний (природжений, генетично зумовлений) імунітет і набутий, або штучний. Природний І. р. виникає й закріплюється в процесі еволюційного (див. Еволюція в біології) розвитку рослин. Його поділяють на пасивний і активний. Пасивний І. р. не є специфічним і цілком залежить від анатомо-морфологічних, деяких функціональних, фізіол., біохім. та хім. особливостей рослин. Активний І. р. характеризується посиленою реакцією рослинного організму на збудника хвороби або на шкідника (активізація ферментної діяльності, утворення захисних некрозів тощо) і виявляється в пригніченні або припиненні їхнього розвитку, а інколи і в повному лізисі (розчиненні) їх. Виявлення рослин з природним імунітетом і використання їх у селекції з метою створення стійких до хвороб і шкідників сортів культур. рослин має велике практичне значення. Набутий І. р. виникає після перенесення рослиною хвороби або внаслідок введення в рослину ослабленої чи вбитої культури збудника, а також при застосуванні антибіотиків або інгібіторів росту, що затримують розвиток або інактивують збудників хвороб.

Літ.: Вавилов H. И. Избранные труды, т. 4. Проблемы иммунитета культурных растений. М. — Л., 1964: Страхов Т. Д. О механизме физиологического иммунитета растений к инфекционным заболеваниям. X., 1959; Горленко M.B. Краткий курс иммунитета растений к инфекционным болезням. М.. 1973.

В. Ф. Пересипкін.

 

Схожі за змістом слова та фрази