Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кнос-кое arrow КОВАЛЕНТНИЙ ЗВ'ЯЗОК
   

КОВАЛЕНТНИЙ ЗВ'ЯЗОК

[від лат. со... (сит) — разом і валентність] — вид хімічного зв'язку, що характеризується усуспільненням електронів взаємодіючих атомів. Найпоширеніший вид хім. зв'язку, існує практично в усіх молекулах. Якщо зв'язані атоми мають різні електронегативності, К. з.— полярний, тобто має постійний дипольний момент (див. Диполь електричний). Полярність зумовлена зсувом електронної густини в бік більш електронегативного атома. К. з. характеризується енергією, насичуваністю, напрямленістю, довжиною, кратністю тощо. Енергія певних К. з. часто зберігається постійною у різних молекулах, напр., у насичених вуглеводнях енергія зв'язку С—Н і С—С становить відповідно 412 і 347 кДж/моль. Насичуваність К. з., тобто здатність атома утворювати лише певну кількість зв'язків, залежить від числа неспарених електронів, що є в атомі. Напр., атом вуглецю у збудженому стані має чотири неспарених електрони і може утворювати не більше як чотири К. з. Напрямленість К. з. зумовлює певну просторову будову молекул. Довжина і кратність К. з.— взаємозв'язані величини, залежні від енергії: чим більша енергія, тим менша довжина і більша кратність зв'язку. Речовини з К. з. здебільшого мають низькі т-ри плавлення та кипіння і за звичайних умов часто бувають рідинами або газами. Вони утворюють два типи кристалічних твердих тіл: молекулярні (більшість органічних речовин, йод тощо), що відрізняються низькими т-рами плавлення і малими теплотами випаровування, й атомні (напр., алмаз), які можна розглядати як тривимірні гігантські макромолекули з підвищеними мех. міцністю і термостійкістю.

Л. І. Савранський.

 

Схожі за змістом слова та фрази