(лат. procurator-розпорядник, управитель) — у Стародавньому Римі управитель будинку в багатих римлян; довірена особа римського громадянина в судових і комерційних справах. В епоху імперії також управителі великих маєтків або невеликих провінцій, ті, що відали збором податків у великих провінціях або очолювали фінанс. і госп. відомства.
|
