Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow черно-член arrow ЧИНА
   

ЧИНА

(Lathyrus) — рід однорічних і багаторічних трав'янистих рослин родини бобових. Понад 100 видів (за ін. джерелами — до 150), Пошир. переважно у Пн. півкулі. В СРСР — 50 видів, в т. ч. на Україні — 28, з них у культурі 2: Ч. посівна і Ч. запашна, або запашний горошок. Важливе госп. значення має Ч. посівна (L. sativus) — цінна зернобобова культура. Стебло від основи розгалужене, висхідне, гранчасте, 80— 120 см заввишки. Листки парноперисті, з ланцетно-лінійними листочками. Квітки білі, рідше блакитні, поодинокі. Плід — біб з 2—5 насінинами. Походить Ч. з країн Середземномор'я. Зерно Ч.— цінний концентрований корм (29—34 % білка) для с.-г. тварин (для коней трохи отруйний). 100 кг сухого зерна Ч. за поживністю дорівнюють 103 корм, одиницям і містять 22,9 кг перетравного протеїну; 100 кг соломи Ч. дорівнюють 39 корм. од. Ч. використовують і на зелений корм, сіно й силос. Як бобова рослина, вона нагромаджує азот у грунті. Урожайність зерна— до 20—30 ц/га. Районовані на Україні (1984) сорти Ч.: Білянка, Красноградська 1, Кубанська 492, Степова 12, Степова 21.

чина - leksika.com.ua