Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow бат-без arrow БАХ
   

БАХ

Олексій Миколайович [5 (17).ІІІ 1857, м. Золотоноша, тепер Черкаської обл.- 13.V 1946, Москва] - російський і український радянський вчений-біохімік, революційний діяч, акад. АН СРСР (з 1929), Герой Соціалістичної Праці (1946). З 1875 навчався в Київському ун-ті, з якого його відчислили за участь у політичних виступах студентів. Перебував на засланні, після повернення до Києва продовжував революційну діяльність як член партії "Народна воля". Після розгрому "Народної волі" емігрував за кордон. Автор широко відомої в свій час книжки "Цар-голод". У 1917 повернувся до Росії. Був ініціатором створення та директором Фізико-хім. ін-ту ім. Л. Я. Карпова, Біохімічного ін-ту Наркомздоров'я СРСР та Ін-ту біохімії АН СРСР, який тепер носить його ім'я. Б.-засновник школи рад. біохіміків. Основні праці присвячені фотосинтезу, окислювальним процесам у живій клітині та вивченню ферментів. По-новому пояснив принципи утворення цукру внаслідок асиміляції вуглекислого газу зеленими рослинами, розробив теорію повільного окислення. Теоретичні праці Б. про ферменти стали наук. основою розвитку харчової промисловості. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений 4 орденами Леніна та орденом Трудового Червоного Пра пора. Премія ім. В. І. Леніна, 1926. Держ. премія СРСР, 1941.

Тв.: Собрание трудов по химии и биохимии. М., 1950; Записки народовольца. М., 1931.

Літ.: Бах Л. А., Опарин А. И. Алексей Николаевич Бах. М., 1957.

Бах