Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тб-тел arrow ТБІЛІСІ
   

ТБІЛІСІ

(до 1936 — Тифліс) — столиця Груз. РСР, значний індустр., наук. і культур. центр країни. Місто лежить у Тбіліській улоговині, вздовж обох берегів р. Кури, на вис. 380—600 м над р. м. Площа — 348,6 км2. Населення — 1125 тис. чол. (1983). Поділяється на 10 міськ. районів. Засн. 458 (в деяких джерелах заснування Т. датується 455). На поч. 6 ст. в Т. перенесено столицю сх.-груз. д-ви Картлі (див. Іверія) з м. Мцхети. В серед. 7 ст. Грузію захопили араби, в 11 ст.— турки-сельджуки. Від них Т. було визволено 1122 за Давида Будівника, який зробив Т. столицею об'єднаної груз. д-ви. В 2-й пол. 14 ст. місто розорило військо Ті-мура. В кін. 15 — на поч. 17 ст. на Т. не раз робили спустошливі наскоки тур. і перс. завойовники. В 1801 Т. у складі Сх. Грузії приєднано до Рос. імперії. Місто стало адм. центром Тифліської губернії. З кін. 19 ст. Т.— один з осередків революц. руху на Закавказзі. В 1887 в Т. створено одну з перших робітн. орг-цій Закавказзя — "Робітничий союз". У 1901 організовано к-т РСДРП. Трудящі міста брали активну участь у загальному страйку на Півдні Росії 1903, в революції 1905—07 в Росії. В період Лютн. революції 1917 в Т. виникла Рада робітн., солдат. і сел. депутатів, однак керівництво в ній захопили меншовики. В листопаді 1917 в Т., як і в усьому Закавказзі, владу захопив блок контрреволюц. сил. Рад. владу в Т. встановлено в лютому 1921. Т. став столицею Груз. РСР. У 1922—36 Т.— також столиця ЗСФРР (див. Закавказька федерація). На Т. припадає бл. 33 % всієї валової пром. продукції республіки. Обсяг пром. виробництва міста 1980 зріс порівняно з 1940 у 17,3 раза. Провідне місце у пром. комплексі посідає машинобудування (у т. ч. електронне, приладобудування) та металообробка. Найбільші підприємства цих галузей: виробничі об'єднання "Електровозобудівник", верстатобудівне, "Електроапарат", науково-виробниче "Елва"; електровагонорем. і авіац. з-ди. Розвинута харч. пром-сть, зокрема виноробна, тютюнова, чайна, маслосироробна, молочна, м'ясо переробна. Осн. галузі легкої пром-сті: вовняна, шовкова, трикотажна, шкіряно-взуттєва (виробниче шовкове об'єднання, камвольно-суконний комбінат "Радянська Грузія", трикот. та швейні фабрики тощо). Серед ін. галузей виділяються деревообробна, будівельних матеріалів, склоробна, фармацевтична та поліграфічна. Т.— важливий трансп. вузол Закавказзя, кінцевий пункт Військово-Грузинської дороги, центр залізничних сполучень, аеропорт. Діє Тбіліський метрополітен, є канатні пасажирські дороги (4 підвісні та фунікулер). Т.— важливий культур. центр. У 1982/83 навч. р. в місті було 222 загальноосв. школи (бл. 180 тис. учнів), 25 серед. харч. навч. закладів (21,4 тис. учнів), 50 профес.-тех. уч-щ (19,2 тис. учнів). У 10 вищих навч. закладах налічувалося 66 тис. студентів. Вузи: Тбіліський університет, Груз. політех., мед., с.-г., театр, ін-ти, Академія мистецтв, Консер

ваторія ім. В. Сараджишвілі та ін. В Т.— Академія наук Грузинської РСР і 37 її наук. установ, зокрема н.-д. ін-ти математики ім. А. Размадзе, фізіології ім. І. Беріташвілі, фізики, психології ім. Д. Узнадзе та ін. Працюють Ін-т історії партії при ЦК Компартії Грузії — філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, Закавказьке відділення ВАСГНІЛ, Всесоюзний н.-д. проектно-конструкторський ін-т технології електромашин малої потужності, Груз. відділення Всесоюзного н.-д. і конструкторсько-технологічного ін-ту по машинах для гірничого землеробства й обробітку субтропічних культур, Груз. н.-д. ін-т енергетики та гідротех. споруд, н.-д. центр травматології й ортопедії, н.-д. ін-ти клінічної та експеримент, кардіології, генеративної функції людини, курортології та фізіотерапії тощо, всього в Т. понад 200 н.-д. установ і проектно-конструкторських орг-цій. В місті — 124 масові б-ки (фонд — бл. 10 млн. одиниць зберігання), 46 клубних закладів, 67 кіноустановок, 15 театрів — Груз. театр опери та балету ім. 3. П. Паліашвілі, Груз. театр ім. Шота Руставелі, Груз. театр ім. К. Мард-жанішвілі, Тбіліський рос. драм. театр ім. О. С. Грибоєдова, Тбіліський вірм. драм. театр ім. С. Шаумяна, Груз. театр юного глядача, Рос. театр юного глядача ім. Ленінського комсомолу, Груз. театр ляльок та ін., філармонія, цирк, кіностудія "Грузія-фільм". Музеї: Тбіліський філіал Центр. музею В. І. Леніна, Держ. музей Грузії ім. С. Джанашіа, Музей нар. і ужиткового мистецтва, Держ. музей мистецтв Грузії, Музей Дружби народів, історії груз. медицини, груз. нар. архітектури та побуту, історії комсомолу Грузії, історії військ Червонопрапорного Закавказ. військ. округу, літературний ім. Г. Леонідзе та ін. Позашкільні заклади: Палац піонерів і школярів ім. Б. Дзнеладзе, 7 будинків піонерів, Будинок худож. виховання, 3 станції юних техніків, 25 спорт. шкіл тощо. В Т. працюють 9 респ. вид-в ("Сабчота Сакартвело", "Мерані", "Ганатлеба", "Накадулі" та ія.), Гол. редакція Груз. Рад. Енциклопедії. Виходять 28 журналів, 12 респ. газет, 2 міські — "Тбілісі" (груз. мовою) та "Вечерний Тбилиси" (рос. мовою). Респ. радіомовлення працює за двома програмами та веде передачі груз., рос., вірм., азерб. та курдською мовами. Телепередачі ведуться по 4 програмах груз. та рос. мовами. Телецентр. Серед архіт. пам'яток: цитадель міста — Нарікала (4—17 ст.), базиліка Анчисхаті (6 ст.), купольні собор Сіоні (6—7 ст.) і церква Ме-техі (1278—89), лазня царя Ростома (17 ст.); в стилі класицизму — готель Зубалашвілі (1835, тепер Музей мистецтв Груз. РСР), будинок кол. Груз. дворян. зем. банку (1912—16, арх. О. Кальчин, тепер Держ. б-ка Груз. РСР ім. К. Маркса). За рад. часу споруджено: Груз. філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС (1938, арх. О. Щусєв), Будинок Уряду Груз. РСР (1938—53, арх. В. Кокорін, Г. Лежава та ін.), Палац спорту (1961, арх. В. Алексі-Месхішвілі та ін.), готель "Іверія" (1967, арх. О. Каландарішвілі та ін.), концертний зал філармонії (1971, арх. І. Чхенкелі та ін.). Пам'ятники: В. 1. Леніну (1956, скульптор В. Топурідзе та ін.; 1983, скульптори М. Кіпіані та ін.), ПІ. Руставелі (1942, скульптор К. Мерабішвілі), О. Пушкіну (1892) і М. Гоголю (1909; обидва — скульптор Ф. Ходорович), А. Церетелі (1922, скульптор Я. Ніколадзе), О. Грибоєдову (1961, скульптор М. Мерабішвілі), засновникові Т.— Вахтангу Горгасалу (1959—67, скульптор Е. Ама-шукелі), монумент "Мати-Грузія" (1958, скульптор Е. Амашукелі), пам'ятники Д. Гурамішвілі (1965, скульптор М. Бердзенішвілі), М. Горькому (1973, скульптор А. Топурідзе), художникові Н. Піросманашвілі (1975, скульптор Е. Амашукелі), пам'яті 26 бакинських комісарів (1981, скульптор Д. Сіхарулідзе), меморіал "Перемога" (скульптор Г. Очіаурі, художник 3. Церетелі, 1981). З Т. пов'язані життя і діяльність багатьох видатних громад. діячів, діячів культури, зокрема рос. і укр. — О. Грибоєдова (похований у Т.), О. Пушкіна, М. Лермонтова, Л. Толстого, М. Горького, М. Гулака та ін.

Літ.: Джаошвили В. Щ. Тбилиси. Экономико-географический очерк. Тбилиси, 1971; Революционное прошлое Тбилиси. Тбилиси, 1964; Квирк-велия Т. Р. Тбилиси. М., 1969; Хушишвили Г. Тбилиси через века и годы. Тбилиси, 1981.

Т. М. Ментешаишіш.

тбілісі - leksika.com.uaтбілісі - leksika.com.ua

тбілісі - leksika.com.uaтбілісі - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази