Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Р-рем arrow РЕЛІГІЙНИЙ КУЛЬТ
   

РЕЛІГІЙНИЙ КУЛЬТ

(лат. cultus - поклоніння, шанування) — система реліг. дій, предметів і символів, апробованих у реліг. практиці впродовж певного часу та змінюваних за потребою. Пов'язаний з реліг. уявленнями віруючих і спрямований на задоволення їхніх реліг. потреб.

Культова діяльність — це конкр. акти реліг. активності віруючих. Такими є молитви, таїнство, обряди, богослужіння, ритуальні заборони, жертвопринесення тощо. Засоби здійснення культової діяльності — храм, молитовний будинок, мист-во, культові предмети (хрест, свічки тощо). Особливе (символічне) значення серед засобів культу мають храми, собори, мечеті тощо та реліг. мист-во (арх-ра, живопис, скульптура, музика). Засоби та культова діяльність виражають зміст реліг. вірувань, погляди і почуття віруючих. Р. к. — явище конфесійно зорієнтоване. У православ'ї та католицизмі, напр., велике значення надається семи таїнствам: хрещенню, причащанню, освяченню, покаянню (сповіді), миропомазанню, церк. шлюбу та маслосвяттю (соборуванню). Кожне з них має свій догмат, зміст і символічне значення (хрещення символізує прилучення до христ. релігії, причащання — акт символіч. перетворення хліба й вина на тіло і кров Господні, через які віруючий долучається до єства Божого, тощо). В англіканській церкві визнаються лише три таїнства — хрещення, причащання і шлюб, а у баптизмі та лютеранстві два — хрещення і причащання. Особливе місце в Р. к. належить молитві, яка є найважливішим засобом спілкування віруючих з Богом.

Культова діяльність визначається і регулюється певною системою норм і правил. У дух. сфері культову діяльність регламентують церк. канони (правила), тому вона має каноніч. характер (див. Канонічне право). Безпосередню культову діяльність (культ), крім церк. канонів і статутів (церк. право), регламентують ще й відповідні нормат.-прав. акти. Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991) встановлено, що богослужіння, реліг. обряди, церемонії та процесії безперешкодно проводяться у культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах реліг. орг-цій, на кладовищах, у місцях окр. поховань і крематоріях, квартирах і будинках гр-н, а також в установах, організаціях, на підприємствах за ініціативи їх труд, колективів та за згодою адміністрації. Богослужіння і реліг. обряди в лікарнях, госпіталях, будинках для престарілих та інвалідів, місцях поперед, ув'язнення і відбування покарання проводяться на прохання осіб, які перебувають у них, або за ініціативою реліг. орг-цій. В ін. випадках публічні богослужіння, реліг. обряди, церемонії та процесії проводяться з дозволу відповід. місцевої держ. адміністрації, виконкому сільс, селищ, або міської ради.

Літ.: Академ, релігієзнавство. К., 2000; Релігієзнавство. К., 2001.

Н. П. Гаєва.

 

Схожі за змістом слова та фрази