Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РОБОТОДАВЕЦЬ
   

РОБОТОДАВЕЦЬ

— власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання та галузевої належності або уповноважений ним орган, який найняв працівника за трудовим договором (контрактом). Р. є також фіз. особа, яка відповідно до зак-ва використовує найману працю найманих працівників (у т. ч. іноземців, які на закон, підставах працюють за наймом в Україні). Р. вважається і власник розміщених в Україні іноз. підприємств, установ, організацій (у т. ч. міжнародних), філій та представництв, що використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнар. договорами України, згода на обов'язковість яких надана BP України.

Р. як посад, особа виконує певні владні повноваження у межах конкр. підприємства. Як кер. підприємства, установи, організації Р. уповноважений виконувати від імені підприємства юрид. дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення труд, правовідносин. Він наділений певними правами, необхідними для реалізації покладених на нього обов'язків (право видання актів управління, прийняття на роботу і звільнення працівників, створення безпеч. умов праці, виплата зарплати, надання щоріч. відпусток, застосування заохочення, притягнення до дисциплінар. та матеріальної відповідальності). Р. репрезентує інтереси підприємства, укладає від його імені договори, виступає у судах тощо. Прав, статус Р. визначається статутом (положенням) підприємства, установи, організації, а також КЗпП України.

Л. О. Кузнецова.

< h1>РОБОЧА ЗМІНА

— тривалість робочого часу в годинах і хвилинах протягом доби відповідно до прийнятого на підприємстві, в установі, організації графіка чи розпорядку роботи. Чинне зак-во України про працю визначає не лише початок і закін. роботи, а й роботу за змінами. Так, згідно зі ст. 57 КЗпП України, початок і закінчення щоден. роботи (зміни) передбачаються правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також графіками змінності. При змінних роботах працівники чергуються змінами рівномірно, в порядку, встановленому правилами внутр. труд, розпорядку. Перехід з однієї зміни на іншу (при багатозмін. режимі роботи), як правило, має відбуватися через кожний роб. тиждень, у години, визначені графіками змінності. Водночас зак-вом (ст. 59 КЗпП) визначається і тривалість перерви в роботі між змінами, яка має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в поперед, зміні, включаючи час перерви на обід. Закон забороняє призначати працівника на роботу впродовж двох змін підряд. Зак-во про працю обмежує для ряду категорій працівників тривалість Р. з., хоча і не встановлює її конкр. тривалості. Р. з., яка не є загальновстановленою нормою роб. часу, становить форму реалізації цієї норми в конкр. вироб. умовах і може дорівнювати роб. дню або бути більшою чи меншою за нього. Такий стан зумовлений видом роб. тижня — п'ятиденного чи шестиденного.

При п'ятиденному роб. тижні широко застосовується Р. з. тривалістю 7 год. ЗО хв., 7 год. 40 хв., 8 год. 12 хв., 8 год. 15 хв. Проте слід враховувати і вимоги указу Президента України «Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня» від 26.IV 1995, де визначено, що з 1 .VIІ 1995 на тер. України регіон, (місцеві) графіки початку роб. дня підприємств, установ, організацій усіх форм власності та сфер діяльності, які працюють в однозмін. режимі, повинні складатися з додержанням установленого порядку обчислення часу в країні — за другим міжнар.

часовим поясом (Київ. час).

Д. О. Карпенко.