Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow манж-марків arrow МАНЖУРА
   

МАНЖУРА

Іван Іванович [літ. псевд.— Іван Калічка; 20.X (1.ХІ) 1851, Харків — 3 (15). V 1893, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ] — укр. поет, фольклорист, етнограф демократичного напряму. Н. в сім'ї дрібного чиновника. Мати — сестра дружини відомого вченого О. Потебні. На кошти сім'ї О. Потебні навчався в гімназії, звідки, як і пізніше з Харків. ветеринарного ін-ту, був виключений за "неблагонадійність". З поч. 70-х рр. жив на Катеринославщині, служив на різних дрібних посадах. Мандруючи по селах, вивчав побут і звичаї, збирав фольклор. У 1876 пішов добровольцем на сербсько-тур. війну, був поранений. З 1887 М.— дійсний член історико-філологічного т-ва при Харків. ун-ті, а з 1891 — Моск. т-ва любителів природознавства, антропології та етнографії. Як поет виступив 1885. Перша зб. поезій —"Степові думи та співи" (1889). Толі ж підготував другу зб. віршів "Над Дніпром", а також зб. літературно опрацьованих фольклорних матеріалів "Казки та приказки і таке інше. З народних уст зібрав і у вірші склав Іван Манжура", які за життя поета не були опубліковані. М. відстоював думку про служіння л-ри народові. Його лірика сповнена соціальним змістом, в ній поет реалістично показав життя знедоленої бідноти, наймитів, бурлаків, сільських і міськ. пролетарів. Віра в народні сили звучить у поемах М. "Трьомсин-богатир" та "Іван Голик". М.— перекладач творів М. Некрасова, Я. Полонського, Г. Гейне. Залишив велику фольклористичну спадщину (зб. "Казки, прислів'я та ін., записані в Катеринославській та ін. губерніях", 1890, та ін.). Праці М. в галузі фольклору й етнографії високо цінили О. Потебня, М. Сумцов, І. Франко.

Тв.: Поезії. X., 1930; Твори. К., 1961; Твори. К., 1972; Твори. К., 1980;Рос. перекл. — Избранные стихи. М., 1957.

Літ.: Березовський І. П. Іван Манжура. К., 1962; Заремба В. І. Іван Манжура. К., 1972; Бернштейн М. Д. Іван Манжура. К., 1977.

П. І. Орлик.

Манжура - leksika.com.ua