ПРАВО КРОВІ

Схожі за змістом слова та фрази

• ГАЗИ КРОВІ

  - гази, що містяться в крові тварин і людини в розчиненому або в хімічно зв'язаному вигляді. Надходять у кров з навколишнього середовища і з організму, де утворюються, і виділяються з неї шляхом дифузії. Найважливіші Г. к.- кисень і вуглекислий газ (СО2). В організмі вони утворюють сполуки, що легк...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ЗСІДАННЯ КРОВІ

  — процес утворення згустка з рідкої крові. 3. к.— фізіол. реакція організму, яка захищає його від крововтрати в умовах порушення цілості судинного русла. 3. к.— складний багатостадійний ферментативний процес, що перебігає за участю т. з. факторів 3. к., які позначаються рим. цифрами (див. табл.). В...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ

  гемотрансфузія — метод лікування, який полягає у введенні в кровоносне русло хворого (реципієнта) крові, взятої у здорової людини — донора (див. Донор), або різних складових частин крові — еритроцитів, плазми крові та ін. Перше П. к. в Росії було проведено акушером Г. Вольфом (1832). Та лише після ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ЗАРАЖЕННЯ КРОВІ

  — те саме, що й сепсис. ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ДЕПО КРОВІ

  - органи-резервуари у людини і вищих тварин, що можуть зберігати ізольовано від загального кровообігу частину (до 50% ) усієї крові. Такими органами є селезінка, печінка, шкіра. Можливість цих органів резервувати кров зумовлена своєрідною будовою їхньої судинної системи. У селезінці частина крові п...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ГРУПИ КРОВІ

  - особливості крові, зумовлені біохімічними властивостями еритроцитарних білків, за якими представників певного виду поділяють на окремі групи. Вперше три Г. к. у людини виявив 1900 австр. лікар К. Ландштейнер. У 1902 відкрито четверту Г. к. Вчення про осн. Г. к. оформив чеський учений Я. Янський (...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• СИРОВАТКА КРОВІ

  — рідка частина крові, що залишається після осадження згустка крові. На відміну від плазми крові, вона не містить фібриногену. Білки С. к. мають видову специфічність і представлені переважно альбумінами та глобулінами. В глобуліновій фракції С. к. містяться антитіла, тому С. к. має бактеріолітичну,...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ПЛАЗМА КРОВІ

  — рідка частина крові, в якій містяться формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). П. к.— колоїдний розчин різних речовин, що перебувають у динамічній рівновазі з тканинною рідиною та внутрішньоклітинною рідиною. Гол. компоненти П. к. — вода (90— 92% ) і білки (7 — 8%), гормони, фе...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ДОНОРСТВО КРОВІ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ

  — добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для дальшого безпосеред. використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікар, препаратів або використання у наук, дослідженнях. Правові відносини у цій галузі регулюються Законом України «Про донорство к...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• ПРАВА КРОВІ ПРИНЦИП

  —набуття особою при народженні (незалежно від місця її народження) громадянства тієї д-ви, громадянами якої є її батьки. Застосовується здебільшого в законодавстві тих д-в, які заінтересовані в скороченні еміграції. У ряді країн (Італія, Іспанія) П. к. п. грунтується на зверхності в сім'ї чоловіка ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)