Михайло Павлович [23V (4.VI) 1801 - 13(25).VII 1826, Петербург] -декабрист, один з керівників повстання Чернігівського полку. Служив у Кавалергардському (з 1818) і лейб.-гвардії Семенівському (з 1820) полках; після повстання у Семенівському полку (1820) переведений підпоручиком у Полтав. піхот. полк. З 1823 —член Південного товариства декабристів в Україні, разом з С. Муравйовим-Апостолом очолював Васильківську управу т-ва. Здійснював зв'язок між управою і членами т-ва. 1824 досяг угоди про спільні дії з польс. «Патріотичним товариством». Улітку 1825 після приєднання Товариства об'єднаних слов 'ян до Пд. т-ва керував новоутв. Слов енською управою. Прихильник респ-ки, встановленої у результаті військ, перевороту. Наполягав на фізич. знищенні імператора та всієї його родини. Під час повстання Чернігівського полку — найближчий помічник С. Муравйова-Апостола. Разом з ним уклав рев. «Прокламацію» та «Катехізис», які читалися перед солдатами і розповсюджувалися серед селян.
Після поразки повстання був засуджений до смертної кари, повішений разом з чотирма ін. керівниками декабристів.
Літ.: Нечкина М. В. Движение декабристов, т. 1—2. М., 1955; Декабристы. Биогр. справочник. М., 1988.
/. К. Омельченко.
|
