Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГІРНИЧЕ ПРАВО
   

ГІРНИЧЕ ПРАВО

— сукупність правових норм, якими регулюються сусп. відносини у сфері охорони і рац. використання надр (гірничі відносини). Є підгалуззю комплексної галузі екологічного права України. Нор-мат. основу Г. п. становить гірниче законодавство. Принципові засади тут закріплені Конституцією України (ст. 13). Гол. кодифі-кац. актом є Кодекс України про надра. Гірничі відносини, крім того, регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991) та ін. нормат. актами. Предметом Г. п. є нормативно врегульовані гірничі відносини. Вони регулюються за методами ін. галузей права (цивільного, адміністративного тощо), а також деякими специф. засобами, властивими цій, відносно самостійній, галузі права. Основи Г.п. становлять правові норми та інститути, якими регулюються відносини, що стосуються: держ. фонду надр і держ. фонду родовищ корисних копалин; права власності на надра; прав та обов'язків користувачів надрами. Виділяються ще норми та інститути, якими визначаються повноваження держ. органів щодо ведення держ. кадастру родовищ і проявів корисних копалин, розробки держ. балансу та здійснення експертизи запасів корисних копалин, контролю та нагляду в даній галузі. Важливе значення мають і норми та інститути, що стосуються вирішення спорів і відповідальності у використанні та охороні надр.

Г. п. розглядається також як галузь юрид. науки і навч. дисципліна.

Літ.: Сыродоев Н. А. Правовой режим недр. М., 1969; Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии. К., 1989.

М. І. Єрофєєв.

 

Схожі за змістом слова та фрази