металів (від ізо... і грец. — тепло) — обробка металів (переважно сталей), що полягає у нагріванні їх до т-ри, при якій утворюється аустеніт, а потім охолодженні з витримуванням при постійній температурі. Найчастіше вдаються до ізотермічного гартування або відпалу. В процесі ізотермічного гартування сталь охолоджують переважно у розплавлених солях і лугах, рідше — у розплавленому свинці. Застосування такої ізотермічної обробки підвищує міцність багатьох інструментальних і конструкційних сталей, знижує жолоблення, сприяє усуненню гартівних тріщин, одержанню світлої (без окалини) поверхні. Ізотермічний відпал буває одно- і двоступінчастим (залежно від кількості температурних витримувань, під час яких аустеніт перетворюється на феритокарбідну суміш). Ним користуються в основному для скорочення тривалості самого процесу відпалу. Ізотермічному відпалу найчастіше піддають високо і складнолеговані сталі.
|
