Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow економіч-електром arrow ЕКСТРЕМАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ
   

ЕКСТРЕМАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ

(від лат. extremus - крайній) - спосіб автоматичного керування, що полягає у встановленні й підтримуванні таких умов роботи керованого об'єкта, в яких показник якості має екстремальне (максимальне або мінімальне) значення. Цей показник якості - деяка вихідна координата системи, що є функцією її вхідних координат,- наз. іноді цільовою функцією. При Е. к. за цільові функції часто беруть ккд, продуктивність, собівартість тощо. Е. к.- окремий випадок оптимального керування, для якого показник якості є безпосередньо вимірюваним. При Е. к. відшукують градієнт цільової функції, що визначає напрям руху до екстремуму в просторі регульованих координат, й організовують стійкий рух системи в напрямі точки екстремуму за мінімально можливий час або при мінімізації певних показників (напр., відхилення від точки екстремуму). Задачу Е. к. розв'язують, використовуючи розімкнений або замкнений принцип керування. За способом визначення напряму руху до екстремуму замкнені системи Е. к. поділяють на безпошукові й пошукові. За характером розв'язуваної задачі системи Е. к. поділяють на системи, що забезпечують відшукання локального екстремуму, і системи для відшукання глобального екстремуму. Системи Е. к. широко використовують для управління виробничими процесами, керування рухомими об'єктами тощо. Див. також Кібернетика технічна.

С. Ф. Козубовський.

 

Схожі за змістом слова та фрази