— вид підрядного синтаксичного зв'язку між словами, при якому керуюче слово вимагає, щоб залежне, кероване слово стояло в певному відмінку. К. буває безпосереднє, без допомоги прийменника (читаю книжку), і посереднє — з прийменником (працюю на фабриці). Розрізняють також сильне К. і слабке.
|