Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дисц-дім arrow ДІАЗОСПОЛУКИ
   

ДІАЗОСПОЛУКИ

- речовини з загальною формулою АrМ2Х, де Аr - ароматичний радикал, X - кислотний залишок або гідроксильна група. Д. відкрив нім. хімік Й.-П. Грісс 1858 (див. Діазотування). Розрізняють дві форми Д.:солі діазонію

Діазосполуки

і власне Д. Аr - N = N - X. Солі діазонію добре розчинні у воді, стійкі лише при низькій т-рі, в сухому стані-вибухові. Д. мають велике значення в органічному синтезі: за їхньою допомогою можна добути різні класи ароматичних сполук. Реакції Д. проходять з виділенням і без виділення азоту. Так, при нагріванні водних розчинів солей діазонію утворюються феноли: ArN2Cl + НгО = АrОН + N2 + HCl; діючи на солі діазонію йодидом калію одержують йодопохідні: ArN2Cl + Kj = Arj + KCl + N2. Коли наявні відповідні каталізатори, діазогрупу - N = N - можна замінити на СІ, Br, CN тощо. При відновленні з Д. утворюються ароматичні похідні гідразину: ArN2Cl + 4Н > ArNH - NH2 + HCl. Особливе значення має реакція азосполучення, за допомогою якої одержують азобарвники.

Літ. див. до ст. Діазотування.

Ф. С. Бабичев.