Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow гор-гуц arrow ГРАДОНАЧАЛЬНИК
   

ГРАДОНАЧАЛЬНИК

- найвища адм. посада міського управління в Рос. імперії 19 — поч. 20 ст. Запроваджена наприкгнці 1802. Г. призначався імператором за поданням міністра внутр. справ, якому безпосередньо і підпорядковувався. Г. мав свій апарат: помічники, чиновники з особливих доручень, секретар, канцелярія, лік. управління, адресний стіл, поліц. архів, охоронне відділення тощо. Повноваження Г. регулювалися спец, положенням. Відповідав за благоустрій міста, міське г-во, контролював виконання різних повинностей жителями і ведення поліц. справ, о пікувався торгівлею, наглядав за діяльністю судів, магістрату та іноз. консульств. У віданні Г. були митниці та карантинні будинки, пошта. Видавав паспорти на виїзд за кордон, подорожні для проїзду у внутр. губернії імперії. Г. мав співпрацювати з губернатором, а з деяких питань і підпорядковувався останньому. Посаду Г. було скасовано після лют. революції 1917. Див. також Градоначальство.

Літ.: Градовский А. Начала рус. гос. права, т. 3. СПб., 1883.

О. Н. Ярмиш.