— напрям у буржуазній політичній економії, що виник серед економістів Лондонського ун-ту в кінці 19 ст. Осн. представники: У. С. Джевонс, Е. Кеннан, Ф. А. Хаєк, Л. Робіне. їхня концепція базується на суб'єктивно-психологічному тлумаченні соціально-екон. явищ. Сусп. виробн. Л. ш., трактує як певну сукупність гoсп. індивідуумів, діяльність яких зумовлена стихійною грою ринку. На думку представників Л. ш., такі екон. категорії, як попит і пропозиція, обмін є природними і вічними. Внаслідок неісторичного підходу до оцінки сусп. явищ представники Л. ш. в цілому ігнорують можливість контролю з боку суспільства над госп. розвитком, вважають гол. завданням екон. науки дослідження попиту, пропозиції і обміну. Л. ш. є одним з напрямів бурж. екон. думки, що захищає інтереси монополій капіталістичних.
Д. П. Богиня.
|
