Болгарія Волзько-Камська - ранньофеод. д-ва булгар, в 10-14 ст. існувала в Серед. Поволжі. Виникла після розгрому (965) київ. кн. Святославом Ігоровичем Хозарського каганату. В утворенні Б. брали участь булгари, які переселилися з Пд., слов'яни, давні мордва, чуваші, удмурти та ін. Вигідне геогр. положення на перехресті торг. шляхів сприяло встановленню тісних екон. і культурних зв'язків Б. з Руссю, Серед Азією. Кавказом. Іраном, Аравією.
В 10 ст. виникли міста - Булгар (столиця), Сувар, Біляр та ін., де були розвинуті ремесла й торгівля. Наприкінці 10 ст. в Б. стають панівними феод. відносини. В 1006 було укладено торг. договір з Руссю. Поряд з цим між Б. і давньорус. князями йшла збройна боротьба, що спонукало, зокрема, правителів Б перенести столицю з Булгара в Біляр. У 1229 між Б. і Руссю було укладено мир. У 1241 Б. підкорили монголо-татари. До 14 ст. перебувала в складі Золотої орди. В 2-й чверті 15 ст. на її території виникло Казанське ханство.
Л. М. Рутковсъка.
