Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow крик-кроп arrow КРІОГЕННА ТЕХНІКА
   

КРІОГЕННА ТЕХНІКА

(від грец. — холод і — породжую) — галузь техніки, пов'язана з одержанням, підтриманням і використанням кріогенних температур (нижчих за 120К). До засобів К. т. належать: кріостати та ін. аналогічні пристрої або установки; пристрої й апарати для виробництва скраплених й отверднених газів (кисню, азоту, гелію та ін.); ємкості для зберігання і транспортування цих газів; установки (у складі яких є детандери), в яких розділяють, використовуючи наднизькі т-ри, ізотопи і газові суміші. Засобами К. т. є також кріогенні вакуумні насоси, надпровідні кріогенні генератори, двигуни і соленоіди, мікроохолодники на основі газових холодильних машин тощо. В СРСР проблеми К. т. досліджують в наук.-виробн. об'єднаннях "Геліймаш" і "Кріогенмаш" (Москва), зокрема на Україні — у Фізико-технічному інституті низьких температур АН УРСР, Фізико-технічному інституті АН УРСР

Розвиткові К. т. сприяли праці Є. С Боровика, Б. І. Вєркіна, І. М. Дмитренка, П. Л. Капіци, Б. Г. Лазарєва, В. Г. Хоткевича, Л. В. Шубникова та інших вчених. Різні засоби і методи К. т. використовують в енергетиці, кріогенній електроніці, металургії, атомній, космічній і ракетній техніці. Крім того, ними користуються у медицині (кріоскопічні інструменти), біології (див. Кріобіологія), у с. г., харч. пром-сті тощо.

Літ.: Малков М. П. [та ін.]. Справочник по физико-техническим основам криогеники. М., 1973; Криопротекторы. К., 1978; Расчет криогенных установок. Л., 1979.

Р. С. Михальченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази