Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Є arrow ЄДИНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК
   

ЄДИНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК

— податок, встановлений декретом ВУЦВК і Раднаркому УСРР «Про єдиний сільськогосподарський податок» 19.V 1923. До селян доводився Є. с. п., розмір якого визначався окремо для кожного г-ва і обчислювався залежно від врожаю у певній місцевості, від кількості ріллі і числа їдців у г-ві замість податків, що стягувалися із селян, а саме: єдиного натур, податку, трудгужподатку, подвірно-грошового податку, одноразового податку для відбудови с. г. і місц. податків, що накладалися губ. та окружними виконкомами на с. г.

Допускалася змішана форма податку натур, частиною і грішми, але без зміни вартісних співвідношень. Натур, частина здійснювалася збіжжям (зерновими), до якого належала і кукурудза. Податок обчислювався житом, а селяни мали право здавати податок ін. зерновими або грішми за еквівалентом заміни, що встановлювався Раднаркомом. Законом СРСР про сільськогосп. податок (1939) було встановлено оподаткування колгоспників, а також одноосібних сел. та ін. господарств, яким у сільс. місцевості відводилися земельні ділянки, податком у відсотковому відношенні до доходу за прогресивною шкалою. Ним оподатковувалися кожна тварина, кожне дерево, кущ і доходи з усіх культур, що вирощувалися на присадиб. ділянках. Для одноосібників ставки податку підвищувалися на 100 %. Згідно з цим законом колгоспи сплачували податок з доходу від госп. діяльності, а також за роботи, виконані МТС. Податки здебільшого сплачувалися у формі натур, оплати. Новий Закон СРСР про сільськогос. податок був прийнятий 1954. Указом Президії ВР СРСР від 22.XII 1983 до нього були внесені деякі зміни. Згідно з цим законом для колгоспів і колгоспників встановлювалися диференційовані середні і граничні ставки. Вони визначалися окремо для кожної союз, республіки, а в республіці — для кожної області, району, колгоспу, радгоспу, для кожного колг. двору.

З метою підтримки в-ва найкорисніших для д-ви культур і поліпшення технології господарювання застосовувалися пільги — від зменшення розміру податку до звільнення від нього. Пільги надавались біднішим г-вам. Шляхом податкових пільг д-ва перекладала податковий тягар на заможні верстви сільс. населення. Запровадження Є. с. п. у минулому позитивно вплинуло на відбудову с. г.

Після відновлення незалежності України 1991 оподаткування гр-н, які займаються сільськогосп. в-вом, здійснюється на підставі декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» (1992) і Закону України «Про плату за землю» (1996). Сільськогосп. підприємства та ін. сільськогосп. товаровиробники сплачували 17 видів податків та обов'язкових зборів. Осн. з них встановлені Законами «Про оподаткування прибутку підприємств» (1997), «Про податок на додану вартість» (1997), «Про плату за землю» (1996) та ін. Численні податкові платежі ускладнювали екон. становище сільськогосп. товаровиробників. У зв'язку з цим вносилися пропозиції про повернення до єдиного сільськогосп. податку.

Законом України «Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників» (1998) справляння єдиного (фіксованого) податку, що сплачувався сільськогосп. товаровиробниками у грош. або натур, формі, запроваджено в порядку експерименту у Глобинському р-ні Полт. обл., Старобе-шівському р-ні Донец, обл. та Ужгородському р-ні Закарп. обл. Експеримент мав діяти до 31.XII 2000.

Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» (1998) з метою запобігання двозначності ситуації із сільськогосп. товаровиробниками з 1.1 1999 було введено фіксований сільськогосп. податок (ФСП). Це податок, який не змінюється протягом визначеного законом строку, тобто до 2004, і справляється з одиниці зем. площі. Він сплачується грішми або у вигляді поставок сільськогосп. продукції. ФСП сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на прибуток підприємств, плати (податку) на землю; податку з власників трансп. засобів та гн. самохідних машин і механізмів; комунал. податку; збору за геологорозвід. роботи, виконані за рахунок держ. бюджету; збору до Фонду ліквідації наслідків Чорноб. катастрофи та соціального захисту населення; збору на буд-во, реконструкцію, ремонт і утримання автомоб. доріг заг. користування України; збору до Держ. інноваційного фонду; плати за придбання торг, патенту на здійснення торгівлі; збору за спец, використання природних ресурсів. Ін. податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом «Про систему оподаткування», сплачуються сільськогосп. товаровиробниками в порядку і розмірах, встановлених законод. актами України.

Платниками ФСП є сільськогосп. підприємства різних орг.-правових форм, передбачених законами України, сел. та ін. г-ва, які займаються в-вом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосп. продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосп. продукції власного в-ва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 % заг. суми валового доходу підприємства.

Об'єктом оподаткування є площа сільськогосп. угідь, переданих сільськогосп. товаровиробнику у власність або наданих йому для користування, у т. ч. на умовах оренди. Ставка ФСП з 1 га сільськогосп. угідь встановлюється у відсотках до їх грош. оцінки, яка проводиться відповідно до методики, затв. КМ України, у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5; для бага-торіч. насаджень — 0,3, а для платників податку, які здійснюють свою діяльність у гірських та на поліських територіях, — відповідно 0,3 та 0,1.

Платники податку самостійно визначають суму ФСП на поточ. рік у порядку і розмірах, передбачених законом, і подають розрахунок до 1 лютого поточ. року. Поставка зерна в рахунок ФСП здійснюється сільськогосп. товаровиробниками у визначені ним за погодже нням з райдержадміністра-цією строки: не пізніше 15 жовтня — з продукції ранніх зернових культур; до 1 грудня — з продукції пізніх зернових і тех. культур; поставки продукції тваринництва — щомісяця, але не пізніше останнього дня поточ. місяця.

У зв'язку з прийняттям Закону «Про фіксований сільськогосподарський податок» зупинена дія Закону «Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників».

Літ.: Рибалка І. К., Довгопол В. М. Історія Укр. РСР. Епоха соціалізму. К., 1982; Історія України. Курс лекцій, т. 2. К., 1992; Лортикян Э. Л. План и рынок в хоз. системе нэпа: истор. опыт Украины. X., 1992; Історія д-ви і права України, ч. 2. К., 1996; Семчик В. I. Правове забезпечення аграрної політики. В кн.: Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення. К., 1996; Аграрне зак-во України: проблеми ефективності. К., 1998.

В. І. Семчик.

 

Схожі за змістом слова та фрази