Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow танг-тая arrow ТАШКЕНТСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ТАШКЕНТСЬКА ОБЛАСТЬ

у складі Узб. РСР. Утворена 15.І 1938. Площа 15,6 тис. км2. Нас. 1925 тис. чол. (на 1.1 1983, без м. Ташкента). Осн. населення — узбеки, живуть також росіяни, казахи, татари та ін. Міськ. нас— 44 %- Поділяється на 15 районів, має 16 міст і 18 с-щ міськ. типу. Центр — м. Ташкент. Т. о. нагороджено 2 орденами Леніна (1959, 1970). Більша частина області зайнята хребтами Тянь-Шаню: Курамінським, Чаткальським, Пскемським, Угамським, зх. частина — рівнинна. Надра області багаті на руди кольорових, рідкісних і благородних металів, буре вугілля, сировину для скляної та цем. пром-сті, є джерела мінеральних вод. Клімат континентальний з вологою м'якою зимою та жарким сухим літом. Пересічна т-ра липня +26,8°, січня —1,3°. Опадів 250 мм на рік на рівнині, 350—400 мм — у передгір'ях і 500 мм — у горах. Гол. ріки — Сирдар'я та її праві притоки (Чирчик, Ахангаран) мають важливе іригаційне та гідроенерг. значення. Грунти переважно сіроземні (до вис. 1200 м), вище — дерново-буроземні, які змінюються лучно-степовими, в долинах річок — алювіальні. Рівнинну частину області майже повністю розорано. По берегах Сирдар'ї — тугайні ліси. На схилах гір до вис. 1400 м — гірські степи, вище — рідколісся з арчі, з вис. 2000 м — субальп. та альп. луки. В межах Т. о.— Чаткальський заповідник. У тер. поділі праці Т. о. виділяється переважним розвитком галузей важкої пром-сті в поєднанні з потужною енергетикою та високомеханізованим с. г., що спеціалізується на бавовництві, садівництві, виноградарстві. На область припадає 20 % пром. та 12,5 % с.т. продукції республіки. Електроенерг. базу становлять Чирчик-Бозсуйський каскад ГЕС (19 станцій, найбільша — Чарвакська) та ряд теплових електростанцій (Ташкентська й Ангренська ДРЕС, Алмалицька ТЕЦ). Гірничодобувна пром-сть представлена видобуванням вугілля (Ангрен) та руд кольорових металів (міді, цинку та ін.), чорна металургія — Узбецьким металург. комбінатом (Бекабад), кольорова — гірничо-металургійним комбінатом (Алмалик) та комбінатом тугоплавких і жаростійких металів (Чирчик). Розвиваються ін. галузі пром-сті, у т. ч. машинобудування (з-ди: "Чирчиксільмаш" і трансформаторний в Чирчику), хім. (з-ди: Ангренський "Гумотехніка", алма-лицькі хім. і побутової хімії; Чирчикське виробниче об'єднання "Електрохімпром" з найбільшим в СРСР комплексом по виробн. капралактаму), цементна. Провідні галузі легкої пром-сті — бавовноочисна (Янгіюль, Пскент, Чиназ, Бекабад), кенафна, швейна, шкіряно-взут.; харчової — мол., виноробна, борошномельно-круп'яна, тютюнова (Янгіюль, Чирчик, Алмалик, Бекабад, Ангрен). Землеробство розвивається на зрошуваних землях (Туябугузьке і Чарвакське водосховища, Паркентський магістральний, Ташкентський та ін. канали). Понад 40 % усієї посівної площі займають тех. культури, у т. ч. бавовник—37 %. У 1980 зібрано 484 тис. т бавовни. Вирощують також кенаф (у долині р. Чирчика), з зернових — ячмінь, пшеницю, рис, а також картоплю та овочі. Значні площі під плодово-ягідними насадженнями, садами та виноградниками. Тваринництво — м'ясо-мол. напряму. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець і кіз. Конярство, птахівництво, шовківництво. Поблизу міст — приміські г-ва. Створюються агропром. підприємства та об'єднання, спеціалізовані на виробн. й переробці бавовни і винограду. Тер. Т. о. перетинає залізнична лінія Москва — Ташкент — Красноводськ. Гол. автомагістралі: Великий Узб. тракт (Ташкент — Термез) і Ташкент — Ангрен — Коканд. Розвинутий по-вітр. транспорт. У Т. о.— пед. (Ангрен) та с.-г. (Орджонікідзевський р-н) ін-ти, 22 серед. харч. навч. заклади. Н.-д. ін-ти: садівництва, виноградарства та виноробства (Ташкентський р-н), бавовництва, тваринництва (Орджонікідзевський р-н), Середньоазіат. н.-д. і проектний ін-т кольорової металургії в м. Ташкенті та ін. Краєзнавчі музеї в Ангрені й Чирчику, картинна галерея — в Ангрені. Бальнеологічний курорт Ташкентські Мінеральні Води, санаторії, будинки відпочинку, пансіонати.

Д. Салієв.

ташкентська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази