— перетворення прихованого фотографічного зображення, що виникло у світлочутливому шарі фотоматеріалу, на видиме. Найчастіше вдаються до хімічного П. ф.— з використанням спец. речовин (проявників), здатних відновлювати (перетворювати) галогеніди срібла, які зумовлюють появу прихованого зображення, до металевого срібла, потрібного для утворення видимого зображення. В разі проявлення кольорових фотоматеріалів практично одночасно відбувається процес відновлення металевого срібла і одержання зображень з барвників. Основою всіх проявників, застосовуваних під час хімічного П. ф., є проявляючі речовини (напр., розчини з метолом або гліцином), речовини зберігаючі (звичайно сульфіт натрію), що запобігають окисленню проявників киснем повітря, і прискорюючі (напр., розчин гідрохінону, натрію гідроксиду), які активізують дію проявника. В них додають також противуалюючі речовини (бромід калію тощо), ін. компоненти. Склад кольорових проявників близький до складу проявників для чорно-білих фотоматеріалів. Щоб із світлочутливого шару фотоматеріалів видалити залишки галогенідів срібла, не відновлених при П. ф., застосовують фіксування фотографічне (закріплення). Крім хімічного, розроблено т. з. фізичне П. ф. (гол. чин. для наукової фотографії) — з відновленням металевого срібла із срібної солі, розчиненої в проявнику. Для П. ф. використовують кювети (плоскі посудини), спец. бачки, проявні машини (переважно з безперервним переміщенням фотоматеріалів з баку в бак) тощо. Проявлення фотоматеріалів, світлочутливі шари яких не містять галогенідів срібла, ґрунтується на інших принципах, напр. на застосуванні електрично заряджених порошків (див. Електрофотографія).
|
