- гр-нин України, іноземець чи особа без громадянства, які є суб'єктами правовідносин. Цив. правоздатність, тобто здатність мати цив. права і нести обов'язки, рівною мірою мають усі гр-ни з моменту народження і до смерті (ст. 9 ЦивК України). Здатністю мати окр. права наділені в ряді випадків особи, які ще не народилися. Зокрема, згідно зі ст. 527 спадкоємцями за законом і за заповітом можуть бути особи, зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
О. ф. здатна мати всі немайнові і майн. права, встановлені Конституцією України, ЦивК, ін. законами.
Одними з найважливіших прав, які входять до складу правоздатності О. ф., є право на ім'я (див. їм 'я громадянина) і право на місце проживання. Ці права дають змогу краще індивідуалізувати суб'єкт цив. права. О. ф. набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм іменем. Місцем проживання (ст. 17) визнається те місце, де гр-нин постійно або переважно проживає, а неповнолітніх, що не досягли 15 років, — місце проживання їх батьків, усиновителів або опікунів.
О. ф. може мати одне офіційне місце проживання. Воно фіксується у відповідному документі за конкр. адресою. Правоздатність припиняється від моменту смерті О. ф.
О. ф. мають також дієздатність (див. Дієздатність громадянина). Здатність гр-нина своїми діями набувати цив. прав і створювати для себе цив. обов'язки (цив. дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення 18-річного віку.
Літ.: Гражд. право, ч. 1. СПб., 1996; Цив. право України, кн. 1. К., 1999.
Я. М. Шевченко.
