[від грец.— двері, вхід і (елек)трон] — триелектродний (анод, катод, керуюча сітка) іонний прилад тліючого розряду (з холодним катодом) або розряду несамостійного дугового (з розжареним катодом). Є прилади і з кількома керуючими сітками (звичайно молібденовими або нікелевими дисками з отворами). Т. (мал.) являє собою герметичний балон, заповнений інертними газами, парою ртуті або воднем, у середовищі яких при певному значенні напруги на сітці й виникає електр. розряд. Т. тліючого розряду застосовують в осн. як реле, елемент запам'ятовуючих пристроїв обчислювальної техніки, перетворювач електр. сигналів малої потужності. Т. дугового розряду — переважно в колах формування потужних імпульсів електр. струму (імпульсні Т.), напр. у модуляторах радіолокаційних станцій. Т. з густою сіткою з молібденового або нікелевого дроту наз. таситроном.
