Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ю arrow ЮРИДИЧНА НАУКА
   

ЮРИДИЧНА НАУКА

- система знань про об'єктивні закономірності розвитку д-ви і права, їх місце і роль у сусп. житті. Історично як самост. галузь сусп. наук виникла у Давньому Римі в кін. 4 — на поч. З ст. до н. е. Вона стала основою для становлення європ. Ю. н. Середньовіччя і Нового часу. В руслі європ. моделі розвивалася також Ю. н. в Україні. Рев. події 1-ї чверті 20 ст. внесли істотні корективи в характер вітчизн. Ю. н. Як і в Росії та ін. рад. республіках, вона стала частиною марксистсько-ленінської ідеології, значною мірою відмовившись від світ, та європ. наук, спадщини, почала розвиватися на класовій основі, на противагу бурж. Ю. н. В сучас. Україні Ю. н. практично позбулася ідеол. нашарувань рад. періоду і зорієнтована переважно на вітчизн. і зарубіж. досвід, ідеї та цінності прав, д-ви, прав і свобод людини. Заг. об'єктами Ю. н. є право і д-ва, а її предметом — основні змістові риси права і д-ви. Фактично два різних об'єкти (право і д-ва) досліджуються і пізнаються Ю. н. з позицій єдиного предмета цієї науки як такі, що перебувають у діалектич. зв'язку між собою. В Ю. н. застосовуються різні загальнонаукові методи пізнання — історичний, діалектичний, структурно-функціональний, порівняльний та ін. Водночас Ю. н. властивий свій метод — юридичний. Сутність його полягає у тому, що він є способом юрид. пізнання реальної дійсності крізь призму поняття «право». Прав, погляд на систему сусп. відносин — характерна особливість юрид. методу, який є засобом формування юрид. теорії. Ю. н. як наук, система складається із сукупності окр. її галузей, кожна з яких вивчає відповідні аспекти права і д-ви. Ці галузі класифікують здебільшого на такі групи: а) Ю. н. теоретичного та істор. профілю (теорія д-ви і права, історія д-ви і права, історія політ, і прав, учень тощо); б) галузеві Ю. н. (конст. право, адм. право, цив. право, цив.-процес, право, труд, право, сімейне право, агр. право, екол. право, міжнар. право та ін.); в) спеціальні Ю. н. (криміналістика, кримінологія, суд. медицина, суд. психіатрія тощо). Кожна з цих галузей має власні об'єкт і метод, тісно пов'язана із заг. об'єктом і методом Ю. н. Прав, засади організації юрид. науки в Україні регулюються Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1998, з наст, змінами і доп.). Орг. систему становлять юрид. н.-д. установи і вищі юрид. навч. заклади. Серед них виділяється академічний рівень: Національна академія наук України (Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України) і Академія правових наук України. Прав, проблеми досліджуються: законотворчості — в Інституті законодавства Верховної Ради України; судочинства і судоустрою — в Академії суддів України; прокур. нагляду — в Академії Генеральної прокуратури України; судово-експерт. діяльності — в Київ., Харківському та ін. ін-тах суд. експертизи Мін'юсту України. Широкий спектр державознавчих і правознавчих досліджень здійснюється: у вищих юрид. навч. закладах (Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, Національній академії внутрішніх справ України, Одеській національній юридичній академії, Київському університеті права, Національному університеті внутрішніх справ, Академії Служби безпеки України, Академії держ. управління при Президентові України, Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ін.; на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка та ін.). Учасниками правозн. досліджень є також фахівці, зокрема ті, які працюють у правоохоронних та ін. державних органах, в громад, орг-ціях. Щороку видаються десятки монографій з юрид. тематики, численні коментарі зак-ва, довідники, підручники, навч. посібники. Видано першу в Україні фундам. Юридичну енциклопедію в 6 томах (1998—2004), багатотомну «Антологію української юридичної думки» (2002—04). Збільшилася кількість наук, і наук.-популярних юрид. журналів. Проводяться численні нац. і міжнар. наук, і наук.-практ. конференції. Вчені-юристи беруть активну участь у законопроектних і експерт, роботах, сприяють розбудові державності й прав, системи України.

Літ.: Бабий Б. М. Очерк развития прав, исследований в Укр. ССР 1919-1984 гт. К., 1984; Юрид. наука і освіта на Україні. К, 1992; Ін-т д-ви і права ім. В. М. Корецького НАН України. 1949-1999. К, 1999; Актуальні проблеми юрид. науки в Україні. «Вісник Академії прав, наук України». X., 2003, № 2-3.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази