— один з найбільших в СРСР за запасами вугільний басейн. Розташований на Зх. Якут. АРСР і в пн.-сх. частині Краснояр. краю РРФСР. Пл. 600 тис. км2. Заг.-геол запаси вугілля — 1647 млрд. г (1980). У геоструктурному відношенні пов'язаний з Вілюйським прогином Сибірської платформи та Передверхоянським і Передтаймирським прогинами. Вугленосна товща представлена осадочними відкладами юрського, крейдового і неогенового віку, вміщує понад 150 вуг. пластів, з яких понад 50 мають робочу потужність більше ніж 1 м. Потужність вуг. пластів юрського віку — до ЗО м, крейдового — до 5,6 м, неогенового —-до 11 м. Глибина залягання вуг. пластів від 0 до 1800 м (гранична глибина підрахунку). Вугілля буре і кам'яне. Осн. родовища бурого вугілля — Усть-Мархінське, Кемпендяйське, Сого-Хайське, Кангалаське, Кільдямське, Таймирлирське; кам'яного — Джебарики-Хайське, Сонгинське, Сангарське й Чечумське. Кам. вугілля має зольність 10— 25%, теплоту згоряння 7400—8600 ккал/кг; буре вугілля—відповідно 10—25% (іноді до 30%) і 6600 ккал/кг. Перші відомості про наявність вугілля на тер. Л. в. б. належать до поч. 19 ст. Планомірні геологорозвідувальні роботи розпочато 1925. Добувати вугілля почали 1930. Розробляють його шахтним і відкритим способами.
