(Testudines) — підклас (ряд) плазунів. Довж. від кількох см до 2 м, маса до 500— 600 кг (шкіряста Ч.). Тіло вкрите кістковим панциром, який складається з спинного (карапакс) і черевного (пластрон) щитів. Зверху панцир вкритий роговими платівками або шкірою (м'якотілі Ч.). Зубів немає, щелепи вкриті роговим чохлом, що утворює т. з. дзьоб. Органи дихання — легені, у багатьох водних Ч. є додаткові органи дихання — анальні міхури, у м'якотілих Ч. відоме шкірне дихання (виняток для плазунів). Серед Ч. є морські, прісноводні і наземні форми. Розмножуються усі Ч. на суходолі, відкладають яйця (до кількох сотень шт.). Статевозрілими Ч. стають на 6—8 році. Тривалість життя кілька десятків років, окремі види живуть до 150 років. Наземні види переважно рослиноїдні, водні живляться тваринною їжею. Відомо бл. 210 сучас. видів Ч., поширених по всьому світу, крім полярних зон, але більшість видів — в зонах з теплим кліматом. У фауні СРСР — 7 видів, у т. ч. на тер. УРСР 1 — болотяна черепаха. Підклас Ч. поділяють на такі ряди: схованошиї черепахи, бокошиї черепахи, морські черепахи, м'якотілі Ч. (Trionychoidea), безщиткові Ч. (Athecae) з єдиною родиною шкірясті черепахи. Ч. мають деяке госп. значення. Великих Ч. та їхні яйця вживають в їжу. З рогових платівок панцира морських Ч. виготовляють галантерейні виробн. Деякі наземні Ч. іноді шкодять городнім і польовим культурам, прісноводні — рибництву. Багато видів Ч. (в СРСР — усі наземні та прісноводна далекосхідна Ч.) знаходяться під охороною. Викопні Ч. відомі з тріасу. Ч., можливо, виникли в кінці палеозою від котилозаврів.
М. М. Щербах.
