(CEC) - сукупність об'єднаних і районних електроенергетичних систем, розміщених на території СРСР, які працюють за єдиним диспетчерським графіком і забезпечують електропостачання нар. г-ву й населенню країни. Формування CEC СРСР почалося 1956 створенням CEC Європ. частини СРСР, яка до 1970 стала однією з найбільших енергосистем світу. В 1978 до складу ЄЕС країни входили: ЄЕС Європ. частини СРСР (об'єднані системи Центру, Пн. Заходу, Серед. Волги, Уралу, Півдня, Пн. Кавказу, Закавказзя) та об'єднані системи Казахстану і Сибіру. Передбачено дальше формування CEC країни шляхом об'єднання енергосистеми Серед. Азії з Європ. енерг. системою. Електроенергія, вироблювана бл. 1000 електростанціями, які входять до ЄЕС СРСР, становить майже 80% виробітку всіх електростанцій країни. Створення ЄЕС сприяє підвищенню надійності і якості енергопостачання, повнішому й раціональнішому використанню енерг. ресурсів і потужностей електростанцій, дає змогу оптимізувати управління енер-гопідприємствами й об'єднаннями, створювати необхідний резерв потужності тощо. Оперативно-диспетчерське керування електро-енерг. підприємствами ЄЕС здійснює Центр. диспетчерське управління ЄЕС, що міститься в Москві. На Україні створено Об'єднану енерг. систему УРСР, яка разом з енергосистемою Молд. PCP входить до Об'єднаної енергетичної системи Півдня. ЄЕС СРСР зв'язана з електроенерг. системами соціалістичних країн - членів РЕВ через міжнар. енергосистему "Мир". Деякі електростанції та енергосистеми Рад. Союзу зв'язані й з енергосистемами Фінляндії, Норвегії та Ірану. Див. також Електрифікація. О. С. Бурлака.
|
