- столиця Бельгії, адм. центр провінції Брабант. Бл. 1,1 млн. ж. (1976, з передмістями). Б. вперше згадується в документах 11 ст. (в зв'язку з подіями кін. 7 ст.). З 12 ст.- один з гол. екон. центрів Брабанту, пізніше - центр Фландрії і Бургундії. З 16 ст. Б. в складі ісп. Нідерландів. Був одним з осередків Нідерландської буржуазної революції 16 століття. В 1714 Б. перейшов до Австрії; 1815-З0 Б. входив до Нідерландського королівства; 1830 був осередком бельг. революції. Столиця Бельгії з 1830. В Б. 1845-48 жили К. Маркс і Ф. Енгельс. 17 (30).VII - 24.VII (6.VIII) 1903 в Б. працював II з'їзд РСДРП. У 1914-18 і 1940-44 був окупований нім. військами. В Б.- штаб-квартира НАТО. Б.- найбільше місто країни, осн. пром. і кредитно-фін. центр. Найважливішими галузями пром-сті Б. є машинобудування, особливо точне й електротех., вагоно- і приладобудування. Автоскладальні з-ди іноземних фірм - "Рено" (Франція), "Форд" (США), "Фольксваген" (ФРН). Хім., фармацевтична, харч., парфюмерна, поліграф., меблева пром-сть. Текст. і швейні підприємства. Кустарне виготовлення мережив, рукавиць, тонких полотен, килимів тощо. Найбільші банки Бельгії, страхові компанії та контори осн. бельг. і багатьох міжнар. трестів. Важливий трансп. вузол Зх. Європи (10 з-ць, включаючи міжнародні). Каналом сполучений з мор. портом Антверпен і пром. центром Шарлеруа. В Б.- ун-т (з 1834), Академія наук та мистецтв, Вища школа політ. і соціальних наук. ін-ти: Пастерівський, Географічний та ін. Королівські музеї мистецтв та історії, Константена Меньє, музеї давнього мистецтва, сучасного мистецтва та ін. Оперний "Де ла Монне", Національний, Мольєра та ін. театри. Королівська, Центральна, університетська бібліотеки.Ботанічний сад.
Архіт. пам'ятки Б.- готичні ратуша (1401-55) і собор Сен-Мішелье-Гюдюль (1226-1490), "Королівський будинок" (1515-25), Королівський палац (18-20 ст.); парламент (1779-83, арх. Б. Гімар), Палац юстиції (1866-83, арх. Ж. Пуларт), Палац красних мистецтв (1922-28, арх. В. Орта). Нові будівлі - Палац віку (1935, арх. Ж. ван Нек), аеровокзал (1954, арх. М. Бренфо), споруди Всесвітньої виставки 1958 (арх. Ж. ван Дорселар); житл. комплекс в Гейселі.
