- розділ гідроаеромеханіки, що вивчає закони руху газоподібного середовища і його силову взаємодію з обтічними тілами чи граничними поверхнями при великих швидкостях, коли стисливість середовища має істотне значення. До Г. д. відносять не тільки гіпер- і супер-аеродинаміку, а й динаміку плазми, динаміку вибуху і детонації, а також деякі розділи акустики і динамічну метеорологію. Газодинамічні розрахунки застосовують у балістиці, ракетобудуванні, турбомашинобудуванні тощо. Г. д.
тісно пов'язана з термодинамікою, оскільки при великих швидкостях енергія газу близька до його внутр. теплової енергії, і навіть невеликі зміни швидкості газу призводять до істотних змін тиску і т-ри. У Г. д. велике значення має дослідження ударних хвиль, що виникають при обтіканні тіл дозвуковими і надзвуковими течіями.
Літ.: Седов Л. И. Механика сплошной среды т. 1. М., 1976.
А. М. Мхітарян.
|
