Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нас-нач arrow НАТУРАЛІЗМ
   

НАТУРАЛІЗМ

(франц. naturalisme, від лат. naturalis — природний) — напрям у літературі та мистецтві Європи і США, що виник і склався в останні десятиріччя 19 ст. на основі філософії позитивізму (О. Конт) й естетичної теорії І. Тена. На теорію й практику Н. великий вплив зробили успіхи природничих наук у 2-й пол. 19 ст. Натуралісти прагнули до наук. точності в зображенні навколишнього середовища і людини, соціальні явища й людські характери пояснювали біол. законами. Заради зовн. правдоподібності представники Н. зосереджували увагу на відтворенні окремих явищ життя без ідейно-естетичного осмислення і худож. узагальнення їх. У вужчому розумінні Н. наз. окремі епізоди в мистецьких творах різних напрямів, коли в них наголошується на актах жорстокості, на фізіол. стороні людського життя.

В літературі Н. оформився як літ. напрям у теор. виступах Е. Золя ("Експериментальний роман", 1880; "Романісти-натуралісти", 1881), хоч у худож. творчості письменник об'єктивно виходив за рамки своєї теорії. Натуралістична школа, яка склалася навколо Е. Золя (Г. де Мопассан, брати Гонкури, А. Доде, О. Мірбо, брати Роні та ін.) характеризується наявністю глибоких суперечностей і літ. боротьби. В пору розквіту Н. значною мірою сприяв розвиткові реалізму в л-рі. В Німеччині втілився у творчості Г. Гауптмана, В. Бельше, А. Голь-ца. В Італії під впливом Н. виник веризм (Дж. Верга, Л. Капуана). Перебільшенням ролі біологічних законів у житті людини і суспільства, проповіддю песимізму, смакуванням еротики натуралісти кін. 19 — поч. 20 ст. змикалися з різними декадентськими течіями. В рос. л-рі Н. не набув поширення (творчість П. Боборикіна, М. Арцибашева), але безпосередній вплив Е. Золя виявився в окремих творах О. Писемського, Д. Маміна-Сибіряка та ін. На Україні риси Н. відбилися у творах В. Винниченка. З критикою Н. виступали І. Франко, М. Горький. В образотворчому мистецтві Н. копіює зовн. оболонку явищ та предметів реального світу без проникнення в їхню соціальну суть, пропагує відмову від типізації та від узагальнення худож. форми. Поширився в 19 ст. (художники П. Деларош, Л. Бонна — у Франції; Ф. фон Уде, Л. Корінт — в Німеччині, та ін.). У різних течіях сучас. бурж. мистецтва Н. переплітається з авангардизмом.

В музиці Н. виявляється в підміні емоційної виразності звуконаслідуванням та ілюстративністю, в ігноруванні мелодії, часом у передачі грубих, патологічних почуттів. У поєднанні з різними проявами бурж. декадентства Н. руйнує закономірності побудови муз. форми, перетворює гармонію на механічний набір звукових сполучень. Натуралістичні тенденції частково виявляються у творчості А. Шенберга (опера "Місячний П'єро"), властиві представникам т. з. конкретної музики. В театрі Н. виявився в тому, що його представники прагнули "переживати, а не грати" п'єсу, детально і точно відтворювати середовище, яке оточує героїв. Борючись з умовністю і профес. штампами театру, представники Н. прагнули до точного, протокольного показу явищ життя, що стояло на перешкоді поглибленій художній інтерпретації дійсності й узагальненню зображуваного. Відомі діячі, в творчості яких виявився Н.,— режисери А. Антуан (Франція), О. Брам (Німеччина), актори — Е. Цакконі (Італія), П. Орленєв, П. Гайдебуров (Росія) та ін. Н. позначився на діяльності Мейнінгенського театру в Німеччині, деякою мірою на окремих виставах моск. Худож. театру в перші роки його діяльності. На Україні Н. проявився у виставах мандрівних труп В. Суходольського, Л. Сабініна, Д. Гайдамаки та ін.

М. М. Плісецький.

 

Схожі за змістом слова та фрази