— нахилена частина дна Світового ок. між материковою обмілиною і ложем океану. Шир. М. с. від 20 до 100 км, глиб. від 200 до 3200 м. Кут нахилу поверхні становить 3—6°, іноді до 45°. Для рельєфу М. с. характерні підводні западини, ущелини, каньйони, тераси. Внаслідок крутизни схилів на М. с. відбуваються підводні зсуви, характерна підвищена сейсмічність. Вкритий мулами. Зона високої продуктивності органічної речовини.
|
