— міжнар. документ. Прийнята 20-ю сесією ГА ООН 7.ХІІ 1965. Декларація підтвердила і розвинула принципи, втілені у Загальній декларації прав людини 1948, Декларації прав дитини 1959, Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960, Декларації ООН про ліквідацію усіх форм расової дискримінації 1963 та ін. документах ООН, спрямованих на виховання молоді в дусі миру, взаємної поваги та взаєморозуміння між народами. Ген. Асамблея закликала уряди, неурядові структури, молодіжні рухи та організації дотримувати принципів Декларації, вживаючи для цього всіх необхід. заходів. Мета Декларації — сприяти встановленню рівноправності для всіх людей і народів, екон. та соціальному прогресові, роззброєнню і підтриманню міжнар. миру та безпеки. у процесі освіти і виховання молодь повинна знайомитися із завданнями, які покладено на ООН як на осн. інструмент збереження і підтримання заг. миру та безпеки народів, а також сприяти міжнар. взаєморозумінню і співробітництву.
Декларація заохочує взаємний обмін, поїздки, туризм, зустрічі, вивчення іноз. мов, поріднення міст і ун-тів без будь-якої дискримінації. Вона закликає молодіжні організації всього світу зробити свій внесок у справу виховання молодого покоління у дусі ідеалів миру, гуманізму, культури, поваги до сім'ї, суспільства, своїх народів, світ, спільноти.
Літ.: Права человека. Сб. междунар. договоров, т. 1, ч. 2. Универсальные договоры. ?.-И. — Женева, 1994.
Ю. I. Нипорко.
