[від лат. tellus (telluris) — Земля) — темні спектральні лінії (точніше — смуги), що утворюються в спектрах небесних світил внаслідок поглинання світла земною атмосферою. Помітні Т. л. спричиняють лише ті гази, яких в атмосфері є значна кількість або які здатні сильно вбирати світло в доступній для спостерігання частині спектра. Найінтенсивніші Т. л. зумовлюють водяна пара та озон, менш інтенсивні — кисень. Т. л. в окремих ділянках інфрачервоної та ультрафіолетової областей спектра оптичного роблять земну атмосферу непрозорою для відповідного випромінювання. Вперше Т. л. виявив 1832 англ. фізик
Д. Брюстер (1781— 1868).
