Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow іон-іщ arrow ІСТОРИЧНІ ТОВАРИСТВА
   

ІСТОРИЧНІ ТОВАРИСТВА

— громадські організації істориків (професіоналів і аматорів-краєзнавців). Перше в Росії І. т.— т-во для істор. досліджень виникло в Архангельську 1759. В дореформе-ний період діяло бл. 15 т-в. Най-значніші з них; Моск. т-во історії і старожитностей російських (при Моск. ун-ті, засн. 1804), Одеське товариство історії і старожитностей, Рос. археолог. т-во (засн. 1846). У післяреформений період почали діяти Моск. археол. т-во (1864), в Петербурзі — Рос. істор.т-во (1866), Істор. т-во при Петерб. ун-ті (1889), Воєнноістор. т-во (1907, відділи в Москві, Одесі, Києві) та ін. На Україні існували: Історичне товариство Нестора-літописця, Історико-філологічне товариство при Харківському університеті, Історико-філологічне товариство при Ніжинському історико-філологічному інституті, Історико-філологічне товариство при Новоросійському університеті, на Зх. Україні—Галицько-руська матиця, Наукове товариство імені Шевченка у Львові. На Україні діяло також кілька історико-краєзнавчих т-в, зокрема на Волині (засн. 1900), Катеринославщині (засн. 1901), Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва, Київське товариство старовини і мистецтва, а також Археологічне товариство при Київ. духовній академії, Волинське (засн. 1894) і Подільське (засн. 1903) церковно-археол. т-ва. І. т. були бурж.-ліберальні, деякі з них за своїм складом і напрямом діяльності — бурж.-монархічні. Однак видавнича і публікаційна діяльність І. т. сприяла розробці багатьох істор. проблем, розширенню джерелознавчої бази. Зібрані І. т. писемні й речові джерела стали основою архівних і музейних фондів. Після Великої Жовтн. соціалістич. революції І. т. реакційного напряму припинили свою діяльність. З'явилися нові установи й т-ва, які вивчали розвиток суспільства з марксистсько-ленінських позицій. У 1921—35 діяло Т-во (з 1924 — Всесоюзне) кол. політкаторжан і зсильнопоселенців. Його відділення були в Києві, Харкові, Одесі та ін. містах України. В 1925— 33 в Москві існувало Т-во істориків-марксистів, з 1930 і до кін. 30-х рр.— Т-во краєзнавців-мар-ксистів. Ці т-ва мали свої періодичні видання. В 1924 засновано Ленінградське т-во дослідників укр. історії, л-ри й мови, яке очолював акад. В. М. Перетц. У складі Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів (1931—36) діяло 14 наук. т-в, у т. ч. істориків-марксистів. Активізувалася робота істор. т-в СРСР у серед. 50-х рр. На Україні в той період розгорнули діяльність Одеське археологічне товариство, Вінницьке і Хмельницьке обласні історико-краєзнавчі т-ва та Воєнно-наукові т-ва при Київ. і Львів. будинках офіцерів Рад. Армії та ін. В червні 1966 засновано Всерос. т-во охорони пам'яток історії та культури; того самого року створено Українське товариство охорони пам'яток історії та культури. Наук. розробка питань історії в Рад. Союзі здійснюється гол. чин. в історичних інститутах АН СРСР, АН союзних республік, на кафедрах історії ун-тів і пед. ін-тів, у музеях, держ. архівах (див. також Історичні музеї, Історичні журнали)

І. Л. Бутич.

 

Схожі за змістом слова та фрази