Микола Йосипович [н. 26.VІ (9.VII) 1915, с. Теклівка, тепер Крижопільського р-ну Вінн. обл.] — укр. рад. літературознавець і прозаїк. Член КПРС з 1943. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив Одес. ун-т (1941). Працював науковцем в Ін-ті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, викладачем Київ. ун-ту. Досліджує питання історії укр. рад. л-ри. Автор літературознавчих праць "Микола Трублаїні" (1956). "Українська історична проза за 40 років" (1958), "Іван Микитенко" (1959), "Український радянський історичний роман" (1962), "Зінаїда Тулуб" (1968), "Живий перегук епох і народів" (1981). Видав зб. оповідань "На дорогах тернистих" (1961), історико-біографічні повісті "Сестра" (1960), "Серце кликало" (1971), романи "Побратався сокіл" (1964), "Забіліли сніги" (1970), "На крутозламі" (1980).
Л. М. Коваленко.
