— історичний різновид держави, який визначається її екон. основою, класовою сутністю і соціальним призначенням. Кожній суспільно-економічній формації відповідає конкретний Т. д. Історії відомі рабовласницький, феод., бурж. та соціалістичний Т. д. Перші три є типами д-в експлуататорських класів і грунтуються на приватній власності на засоби виробництва та експлуатації трудящих. Соціалістична держава — якісно новий Т. д. Вона виступає знаряддям влади трудящих на чолі з робітн. класом (на 1-му етапі розвитку — це д-ва диктатури пролетаріату, в умовах зрілого соціалізму — соціалістична загальнонар. д-ва). її призначення — ліквідація соціальної нерівності між людьми, побудова соціалістичного й комуністичного суспільства. За певних істор. умов можливе виникнення перехідних типів д-в. Це, насамперед, д-ви, які стали на шлях некапіталістичного розвитку, та д-ви, що здійснюють перехід від бурж.-демократичної до соціалістичної революції (д-ви революційно-демократичної диктатури робітн. класу та непролет. трудящих мас). Див. також Форма правління.
В. П. Зенін.
|
