Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ов-од arrow ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ

— у складі Української РСР. Утворена 27.ІІ 1932. Розташована на крайньому Пд. Зх. республіки. На Пд. омивається Чорним м. До області належить о. Зміїний. Поділяється на 26 районів, 349 сільрад, має 17 міст і 29 с-щ міськ. типу. О. о. нагороджено орденом Леніна (1958). Карти див. на окремому аркуші, с. 480—481.

Природа. Берегова лінія Чорного м. в межах області розчленована багатьма лиманами (Дністровський лиман, Хаджибейський лиман, Куяльницький лиман, Тилігульський лиман та ін.), які повністю або частково відокремлені від моря піщано-черепашниковимн переси-пами. Поверхня О. о.— хвиляста рівнина, що поступово знижується з Пн. Зх. на Пд. Сх. Більша, пд. частина О. о. лежить у межах Причорноморської низовини. На Пн.— відроги Подільської височини (вис. до 268 м). На Зх. в межі області заходять відроги Молдавської височини. В цілому поверхня області значно розчленована, особливо у пн. частині. Серед корисних копалин найбільше значення мають різні буд. матеріали (черепашник, граніти, гнейси, глини, пісок). Є також графіт, кам. сіль. Джерела мінеральних вод ("Куяльник" та ін.), лікувальні грязі. Клімат області помірно континентальний, з недостатньою зволоженістю. Зима коротка, м'яка, з частими відлигами, літо тривале, жарке. Пересічна т-ра повітря у січні від —2° на Пд. до —5° на Пн. Сх., липня від +21° на Пн. Зх. до +23° на Пд. Річна кількість опадів від 350 мм на Пд. до 460 мм на Пн. і Пн. Зх. Вегетаційний період 170—200 днів. Річки О. о. належать до бас. Чорного м. На Пд. області, на кордоні з Румунією тече р. Дунай (його Кілійське гирло), на Зх.— пониззя Дністра з прит. Кучурганом, на Пн.— Кодима і Савранка (прит. Пд. Бугу). В області багато невеликих річок, які впадають у озера і лимани, влітку ці річки часто пересихають (Великий і Малий Куяльник, Когильник, Сарата, Тилігул та ін.). Найбільші озера: Кагул, Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай, Сасик (Кундук) — прісні, Шагани, Алібей, Бурнас — солоні. Найпоширеніші грунти — чорноземи південні і звичайні середньогумусні та малогумусні. На Пн. переважають темно-сірі опідзолені грунти та чорноземи опідзолені; у примор. смузі — малогумусні чорноземи та темно-каштанові грунти, по долинах річок і балках — лучні і чорноземно-лучні. Пн. частина області лежить у лісостеповій зоні, решта — в степовій. Ліси (дуб, клен, граб, в'яз, біла акація, терен, верба, тополя) збереглися переважно на невеликих ділянках вододілів, по долинах річок і в балках. Багато полезахисних смуг (акація, абрикос, лох, клен). Лісом вкрито 3,5% тер. області. Степова рослинність (різнотравно-типчаково-ковилові і типчаково-ковилові угруповання) збереглися лише на невеликих ділянках. Степові простори області майже повністю розорані. У пониззі Дунаю і Дністра значні площі займають очеретяні плавні. На тер. області зустрічаються вовк, лисиця, козуля, дика свиня, заєць-русак, дикий кролик, хом'як, ховрах крапчастий, сурок, польова миша; птахи — перепел, сіра куріпка, дрофа, шпак, жайворонок, кібчик та ін.; плазуни — мідянка, гадюка степова, вуж, ящірка та ін. В плавнях — норка, видра, горностай, ондатра, качки, гуси, лебеді, пелікани, баклани, чаплі, кулики. В річках — сазан, лящ, дунайський оселедець, щука. У прибережних водах Чорного м.— бички, ставрида, кефаль, які мають пром. значення; в ставках — короп. Для охорони природи в області створено філіал Чорноморського заповідника (Дунайські плавні) та держ. заказники (Коса Стрілка, Петровський, Староманзирський, Дальницький).

Населення. Осн. населення — українці. Живуть також росіяни, болгари, молдавани, євреї та ін. Пересічна густота нас.— 77 чол. на 1 км2 (1980). Найгустіше заселені пн. і пд.-зх. райони області. Міське населення становить 63% . Найбільші міста: Одеса, Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Іллічівськ.

Народне господарство. До Великої Жовтн. соціалістич. революції територія сучас. О. о. була переважно агр. районом з однобічним г-вом зерново-тваринницького напряму. Майже вся пром-сть (в основному підприємства харч. пром-сті, по виробн. с.-г. реманенту, ремонту суден і залізничного рухомого складу) була зосереджена в Одесі. Г-во значною мірою було пов'язане з зовн. ринком; більшу частину зерна вивозили за кордон, значна кількість підприємств (цукрорафінадні, борошномельні та ін.) також виробляла товари на експорт або переробляла імпортну сировину (джутова, коркова, чаєрозважувальна та ін. ф-ки). У пд.-зх. частині області, яка 1918— 40 у складі Бессарабії перебувала під владою боярської Румунії, пром-сті не було зовсім, а с. г. було надзвичайно відсталим. У 1940 цю територію було возз'єднано з Рад. Україною. За роки Рад. влади О. о. перетворилася на одну з високорозвинутих в екон. відношенні областей республіки з потужною маш.-буд., хім., нафтохім., легкою і харч. галузями пром-сті, багатогалузевим с. г., рибальством, розвинутим транспортом, курортним г-вом. Промисловість. Область посідає провідне місце в союзному і респ. виробництві ряду видів продукції — на неї припадає 100% союзного випуску устаткування для газополуменевої обробки металів, 28,6% кранів на пневматичному ходу, 53,2% тракторних плугів, понад 50% респ. випуску металорізальних верстатів, понад 16% ковальсько-пресових машин (1980). У структурі пром-сті провідне місце належить маш.-буд. і металообр. (23,5% валової продукції, 1979), а також хім. і нафтохім. (4% ), харч. (40%) та легкій (20%) галузям. Основу електроенергетики становить електроенергія Молдавської, Каховської, Криворізької-ІІ та Ладижинської ДРЕС і

Дубоссарської ГЕС, які входять до Єдиної енерг. системи Європ. частини СРСР, та Одеської ТЕЦ. Машинобудівні і металообр. підприємства зосереджені в основному в Одесі: одеське виробниче об'єднання по плугах і боронах "Одесагрунтомаш", Одеський завод важкого кранобудування імені Січневого повстання, Одеський завод важкого вагобудування імені П. Старостіна, одеське виробниче об'єднання "Пресмаш" імені 60-річчя Жовтня, Одеський завод радіально-свердлильних верстатів імені В. І. Леніна, одеське науково-виробниче об'єднання "Кисеньмаш". Одеський завод "Кшнап", судоремонтні заводи в Одесі, Іллічівську, Ізмаїлі тощо. Цi підприємства виробляють алмазно-розточувальні та універсально-фрезерні верстати, засоби автоматизації, самохідні крани, кіноапаратуру, тарні та технологічні ваги, устаткування для холодильної, хім. і поліграф. пром-сті тощо. Дедалі більшого значення набуває хім., нафтохім. і нафтопереробна та хіміко-фармацевтична промисловість (одеські припортовий, суперфосфатний, нафтопереробний з-ди, одеське виробниче хіміко-фармацевтичне об'єднання "Біостимулятор"). В області значно розвинута багатогалузева харч. промисловість, яка представлена такими галузями: консервною (Одеський дослідний консервний завод імені В. І. Леніна, Ізмаїльський, Колимський та ін. консервні з-ди), борошномельною (Одеса, Білгород-Дністровський), цукровою (Одеський цукрорафінадний завод, цукр. з-ди у Зеленогірському, Котовську, Радісному), олійно-жировою (Одеса), м'ясною (Одеса, Котовськ, Ізмаїл, Арциз, Білгород-Дністровський), рибною (чорноморське виробниче об'єднання рибної пром-сті "Антарктика" з філіалами: рибоконсервним у Білгороді-Дністровському та рибообр. у Ізмаїлі та Вилкові; рибзавод в Одесі), молочною (Одеса, Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Балта, Березівка, Тарутине, Красні Окни), виноробною (одеські завод шампанських вин, винно-коньячний комбінат, експериментальний винний з-д; 23 радгоспи-заводи; найвідоміші серед вин—"Шабське" і "Перлина степу"). Серед галузей легкої промисловості найбільшого розвитку набули текст. (Одеса, Татарбунари), джутова (Одеса), взут. (Одеса) і швейна (Одеське виробниче швейне об'єднання імені В. В. Воровськрго, Балтська і Білгород-Дністровська швейні

ф-ки). Підприємства деревообр. і целюлозно-паперової пром-сті в Одесі, Котовську, Балті, Ізмаїлі. Пром-сть буд. матеріалів розвивається на базі нерудних корисних копалин (виробн. цементу, лінолеуму, залізобетонних виробів, ру-бероїду, черепиці, стінових плит, вапна та ін.; осн. центри — Одеса, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Арциз, Ізмаїл).

Сільське господарство. Важливою частиною нар.-госп. комплексу області є с. г., насамперед землеробство (дає 53% заг. кількості с.-г. продукції) та інтенсивне тваринництво мол.-м'ясного напряму. В 1979 в О. о. було 319 колгоспів, у т. ч. 16 риболовецьких, 132 радгоспи, 40 об'єднань рай-сільгосптехніки та їхніх виробничих відділень, 26 об'єднань райсільгоспхімії. С. г. області має високий рівень механізації (табл.). У 1979 в області використовувалося с.-г. підприємствами й г-вами 2871,7 тис. га землі, під с.-г. угіддями було 2569,9 тис. га, з них орних земель — 2078,6 тис. га. Зрошується 137,6 тис. га — Татарбу-нарська, Нижньодністровська, Суворовська, Червоноярська та ін. зрошувальні системи; будується (1981) Дунай-Дністровська зрошувальна система. Провідне місце у землеробстві займає зернове г-во — виробн. озимої пшениці і кукурудзи. Крім того, великого поширення набули технічні культури — соняшник, цукрові буряки, рицина, тютюн. Тут відведено значні площі під пд. овочеві і баштанні культури, виноградники (на Пд. Зх.) і товарні сади (яблуні, груші, сливи, черешня, абрикоси, персики). Площа плодово-ягідних насаджень 1979 становила 45,3 тис. га, в т. ч. у плодоносному віці — 34,7 тис. га; виноградних насаджень — відповідно 98,1 тис. га і 77,6 тис. га. У тваринництві розвинуті мол.-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво і вівчарство. Кормова база тваринництва включає вирощування кормових культур (кукурудза, однорічні й багаторічні трави), продукцію комбікормової промисловості, а також відходи харчової (цукрової, плодоовочевої та олійно-жирової) пром-сті. Осн. породи: великої рогатої худоби — червона степова, свиней — велика біла, овець — цигайська. В 1979 в області діяло 21 спеціалізоване г-во по виробн. яловичини, 29 — по відгодівлі свиней, 70 — по виробн. молока, 25 — по вирощуванню нетелів, 12 птахофабрик і 44 спеціалізовані птахівничі колгоспи, 4 між-госп. підприємства по виробн. продукції тваринництва, 24 між-госп. птахоінкубаторні станції, З агр.-пром. комплекси (об'єднання "Одеськплодоовочегосп" та промислово-аграрні об'єднання — Ізмаїльське консервної пром-сті і Та-рутинське виноградарських радгоспів).

Транспорт. О. о. є значним районом зосередження трансп. комунікацій країни. Експлуатаційна довж. з-ць заг. користування 1979 становила 1800 км. Територією області проходять залізничні лінії Одеса — Москва, Одеса — Ленінград, Одеса — Новосибірськ, Одеса — Київ, Одеса — Харків, Одеса — Ростов-на-Дону та ін. Залізничні вузли: Застава 1, Сортувальна, Роздільна, Котовськ. Довжина автошляхів — 7740 км, у тому числі з твердим покриттям —6755 км. Головні автомагістралі: Одеса — Кишинів, Рені — Ростов-на-Дону, Одеса — Кишинів, Одеса — Ізмаїл, Полтава— Кишинів. Діє Чорноморське морське пароплавство і Радянське Дунайське пароплавство. Мор. порти: Одеський морський порт торговельний, Іллічівський, Білгород-Дністровський, Південний, Ізмаїльський, Ренійський, Кілійський, Усть-Дунайський. У 1978 почала діяти морська міжнар. залізнична поромна переправа Іллічівськ — Варна (Болгарія) — одна з найбільших у світі. Судноплавство по Дністру й Дунаю. Територією області проходить траса газопроводу Шебелинка — Одеса, аміакопроводу Тольятті — Одеса. В Одесі — 2 аеропорти.

Будівництво. В області ведеться велике пром. і житл. буд-во. За період 1971—79 капітальні вкладення в нар. г-во області становили (у порівнянних цінах) 8854 млн. крб., у т. ч. 1979 — 1118 млн. крб. В О. о. діє 171 держ. і кооп. первинна підрядна буд. і монтажна орг-ція і 56 міжгосп. буд. орг-цій. За 1971—79 держ. і кооп. підприємства і орг-ції, колгоспи і населення збудували житл. будинки площею 7086 тис. м2, у т. ч. 1979 — 574 тис. м2. Торгівля й побутове обслуговування. На кін.

1979 в області було 10 774 підприємства роздрібної торгівлі й громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. і кооп. торгівлі й громад. харчування 1979 зріс проти 1970 в 1,5 раза. Підприємств побутового обслуговування було 3311, у т. ч. у сільс. місцевості — 1087. Обсяг побутових послуг населенню 1979 зріс проти 1970 у 2 рази. Охорона здоров'я. В 1979 в О. о. було 29,7 тис. лікарняних ліжок (116,2 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 11 646 лікарів (45 6 лікаря на 10 тис. ж.) та 26,9 тис. осіб серед. мед. персоналу. Діють 239 жіночих консультацій, дит. поліклінік та амбулаторій. Про курорти О. о. див. Одеський курортний район.

Культура. В 1979/80 навч. р. в О. о. було 928 загальноосв. шкіл (337 тис. учнів), 66 дит. муз. і худож. шкіл, 36 серед. спец. навч. закладів (44,9 тис. учнів), 46 профес.-тех. уч-щ (30,7 тис. учнів); 16 вузів: Одеський університет імені І. І. Мечникова, Одеський електротехнічний інститут зв'язку імені О. С. Попова, Одеський інститут інженерів морського флоту, Одеське вище інженерне морське училище імені Ленінського комсомолу. Одеська консерваторія імені А. В. Нежданової, Ізмаїльський педагогічний інститут, політех., Технологічний ін-т харч. пром-сті, нар. г-ва, інженерно-будівельний, с.-г., гідрометеорологічний, Технологічний ін-т холодильної пром-сті, мед., пед., а також Вища парт. школа (див. окремі статті: всього 87.6 тис. студентів). Працюють Південний науковий центр А Н УРСР з наук. установами, що входять до нього, Селекційно-генетичний всесоюзний науково-дослідний інститут ВАСГНІЛ, на базі якого діє координаційний центр по розробці геор. основ селекції та насінництва в межах РЕВ, Виноградарства і виноробства український науково-дослідний інститут імені В. Є. Таїрова, Очних хвороб і тканинної терапії одеський науково-дослідний інститут імені академіка В. П. Філатова, Вірусології і епідеміології одеський науково-дослідний інститут імені і. І. Мечникова, Одеська астрономічна обсерваторія, Одес. відділення Азово-Чорномор. н.-д. ін-ту мор. рибного г-ва й океанографії та ін. наук. установи і проектні організації. У вузах і н.-д. установах О. о. працюють 13 академіків і чл.-кор., 355 докторів і 3835 кандидатів наук. У області діють обл. відділення творчих спілок письменників (з 1934), архітекторів (з 1932), композиторів (з 1937), кінематографістів (з 1957), обл. орг-ції художників (з 1938), журналістів (з 1959), міжобл. відділення Укр. театр. т-ва (з 1947), обл. орг-ція Муз. т-ва УРСР (з 1968), обл. орг-ція Т-ва охорони пам'ятників історії і культури (з 1969). В О. о. —1278 масових б-к (фонд — 22,5 млн. одиниць зберігання), 1038 клубних закладів, 1243 кінотеатри й кіноустановки з платним показом: 6 театрів — Одеський театр опери та балету. Одеський український музично-драматичний театр імені Жовтневої рево люції, Одеський російський драматичний театр імені А. В. Іванова, Одеський театр музичної комедії, Одеський театр юного глядача імені М. Островського, Одеський театр ляльок, обл. філармонія, цирк, Одеська кіностудія художніх фільмів. Функціонують 8 держ. музеїв: Одеський археологічний музей АН УРСР, Одеський історико-краєзнавчий музей. Музей мор. флоту СРСР, Одеський художній музей, Літ. музей, Одеський музей західного та східного мистецтва і його філіал в Іллічівську, Ізмаїльський музей О. В. Суворова, Білгород-Дністровський краєзнавчий музей, понад 150 музеїв працюють на громад. засадах; 7 парків культури й відпочинку, зоопарк в Одесі. В області понад 10 тис. колективів худож. самодіяльності, в яких беруть участь понад 200 тис. аматорів, 37 колективам присвоєно звання заслужених і народних, серед них засл. хорова капела Палацу культури ім. Лесі Українки м. Одеси, засл. хорова капела радгоспу "Шабо" (с. Шабо, Білгород-Дністровського р-ну), нар. кіностудія Балтського районного будинку культури та ін. Позашкільні заклади: 44 палаци й будинки піонерів, 30 станцій юних техніків і юних натуралістів, обл. екскурсійно-туристська станція, юнацька мор. флотилія, 24 дит. спорт. школи, дит. Палац спорту. Працює респ. вид-во "Маяк". Виходять три обл. газети — "Чорноморська комуна", "Знамя коммунизма" і "Комсомольська іскра", 29 міськ-районних і районних газет. Обл. радіомовлення й телебачення ведуть передачі укр., рос. і молд. мовами, існують дружні зв'язки між трудящими О. о. і Варненського округу НРБ, Чонградської обл. УНР і Констанцського повіту СРР. Тер. області багата на істор., архіт. і етногр. пам'ятки, 1997 з них охороняються д-вою. В О. о. чимало пам'ятних місць, пов'язаних з революц. подіями, діяльністю революц., держ. і парт. діячів, відомих представників вітчизн. і зарубіжної науки і культури (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Одеської області", окремі статті про Одесу, райони, райцентри й окремі насел ені пункти Одеської області).

Літ.: Історія міст і сіл Української PCP. Одеська область. К., 1969: История городов и сел Украинской ССР. Одесская область. К., 1978: Природа Одесской области. К.— Одесса, 1979: Градов Г. Л. Південний економічний район СРСР. К.. 1970: Народне господарство Української PCP y 1979 році. Статистичний щорічник. К., 1980.

M. К. Кириченко.

Одеська область - leksika.com.ua

Одеська область - leksika.com.ua

Одеська область - leksika.com.uaОдеська область - leksika.com.uaОдеська область - leksika.com.uaОдеська область - leksika.com.uaОдеська область - leksika.com.uaОдеська область - leksika.com.ua

Одеська область - leksika.com.uaОдеська область - leksika.com.uaОдеська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази